У «зеленому господарстві» подружжя Скоців із села Раків Ліс Камінь-Каширського району готуються збирати «перший врожай»
На календарі — зима. Небо затягнули сірі хмари, готові розродитися дощем чи снігом, шмагає обличчя холодний вітер. А в теплиці — весна. Цвітуть квіти. Тішать око примули, бегонії, пеларгонії. Останніх тут кілька видів і кольорів. Господар бідкається, що рослини зараз не такі розкішні, як улітку. А деякі, скажімо бругмансія, навіть листя скинули. Їм не вистачає світла. Та й першоцвіти починають лише квітувати. Тож, мовляв, особливо й дивитися нема на що. А ось якби ви приїхали хоча б у кінці лютого, коли масово зацвітають примули, то побачили б їх в усій красі. Перед жіночим святом попит на квіти завжди великий і продукція розходиться вмить. Анатолій Скоць реалізовує її на ринку в районному центрі та сусідніх Любешові й Ратному. Приїжджають покупці до нього й додому. Втім, і нині, у несприятливу для рослин пору, теплиця нагадує оазу, яка зачаровує зір. Тут усе зеленіє, червоніє, жовтіє, синіє…
Анатолій Зіновійович вирощує квіти горшкового типу для клумб, палісадників, балконів, кімнат уже
4 роки. До нього у Раковому Лісі ніхто цим не займався. Селяни боялися вкладати кошти у такий бізнес. Та й сам Анатолій спершу теж не мав наміру ним займатися. Мав інший — торгував металопластиковими вікнами, дверима. Часто бував у роз’їздах. Але коли в молодій сім’ї з’явилися діти (їх у Скоців шестеро), вирішив, що потрібно більше уваги приділяти їм. Сім’я для пана Анатолія — на першому місці.
На 5 сотках землі спорудив теплицю, почав вирощувати огірки. Справа йшла непогано. І, можливо, він і досі нею займався б, якби не одне «але». Хотілося збільшити виробництво продукції, розширити бізнес. Але землі було мало. Вирішив переорієнтуватися на квітникарство, хоча знав, що це затратна справа. Посадковий матеріал, горщики, грунтосуміші, засоби захисту, мінеральні добрива й облаштування теплиці обходяться недешево. Але й віддача більша, ніж від огірків, і вкладені кошти повертаються швидше.
— Спершу взяли 3 тисячі кущиків петунії, на пробу, — розповідала дружина Анатолія Людмила. — Вивезли на ринок — люди розібрали вмить. Просили привезти ще. Почали брати більше, розширювати асортимент.
Зараз у теплиці є квіти на кожен гаманець і смак. Лише однієї пеларгонії 20 видів, а сурфінії — майже 30 кольорів! Розсаду Скоці купують, розмножують її черенкуванням, вирощують із насіння. Скажімо, братики, петунію. З ними особливих проблем немає. Але є такі квіти, що важко розмножуються. Особливо живцюванням. Наприклад, прекрасна дипладенія, представниця південноамериканського континенту, красиво квітуюча ліана, яку вирощують в кімнатних умовах, а влітку — на вулиці, примхлива і теплолюбива пані. Низьких температур не переносить. У приміщенні, де зимує, має бути не нижче 15 градусів тепла. Тож аби вона та інші квіти не померзли, господареві доводиться опалювати теплицю дровами. Сурфінії та петунії часто вражаються грибковими захворюваннями. Словом, у кожної рослини є свої слабкі місця.
Усі ці секрети квітникарства Анатолій Зіновійович здобував самостійно. Черпав знання з інтернету, книг, спілкування з людьми. Адже щоб успішно вести бізнес, правильно доглядати за квітами, треба на них розумітися, знати, який грунт любить та чи інша рослина, підібрати для кожної «свої» міндобрива. Адже те, що підходить одній, може зашкодити іншій. Грунтосуміші Анатолій використовує німецькі, латвійські, а також місцевий торф. Якось вирішив поекспериментувати, посадив у землю, яку взяв на батьківському городі. Одним вазонам вона сподобалася, іншим — ні. Здав на аналіз у лабораторію, виявилося, що склад саме той, який їм потрібний. До речі, господар зовсім не використовує стимуляторів росту. Підживлює рослини натуральними добривами — розчином перебродженої кропиви, розведеним у співвідношенні 1:20 курячим послідом. Його вазони ростуть повільніше, зате коли «переїдуть» з теплиці на клумбу чи у квартиру, не гинуть.
— Стимулятори як наркотик для квітів, — каже мій співрозмовник. — Не даси їх — засохнуть.
Звернула увагу, що в кутку теплиці зеленіють цибуля, кріп, петрушка. Пан Анатолій розповів, що восени, коли менше квітів і звільняється площа, сіє ці культури, а також салати. Вітамінну продукцію охоче беруть ресторани. Та й господині полюбляють взимку, на свята потішити сім’ю салатами зі свіжої зелені. Вирощує господар і розсаду перцю, томатів.
— Складно з місцем, але таки знайду і посію цього року помідори, — ділиться планами. — Маю старий і перевірений сорт. Назви не знаю, дала мені жінка, яка вирощує його не один рік. Він не боїться фітофторозу, високоврожайний і стійкий до хвороб. У мене добре ріс на вулиці.
Має Анатолій ще один задум. Хоче зайнятися малиною, бо бачить у цій культурі перспективу. Торік засадив нею 2 гектари поля. Правда, чимало кущів «згоріло». Спека ж стояла влітку немилосердна. Не встигав поливати. Тож цього року вирішив встановити автоматичний полив. Словом, подружжя знайшло свою нішу в бізнесі. Довело, що й в Україні є до чого докласти рук.
— В Америці живуть мої брати, я міг би поїхати за кордон, — каже Анатолій Зіновійович. — І грін-карту виграв. Але вирішив залишитися в Україні, бо тут рідна земля. Та й трудитися треба скрізь, ніхто даремно не платитиме.
— Якщо людина працює, то результат завжди буде, — додає дружина Людмила.
Вона вважає, що квітковий бізнес перспективний. Адже люди нині тягнуться до природи, до краси. Тож охоче купують квіти.
Молоде подружжя може стати прикладом для тих, хто в нинішні скрутні часи втратив роботу, розгубився, — мешканців райцентрів, сіл, де нині непросто її знайти. Скоці довели, що, маючи клаптик землі, можна забезпечити своїй сім’ї гідне життя. А долати життєві труднощі їм допомагає віра в Бога і Біблія, яка є джерелом мудрості та орієнтиром у житті.
Євгенія СОМОВА.
На фото: Невдовзі подружжя Скоців збиратиме перший «квітковий врожай».
Джерело: Volyn.com.ua
