Незалежна громадсько-політична газета

Готові допомогти у будь-яку мить

 пожежники сЦієї неділі своє професійне свято відзначають люди, які завжди напоготові «запобігти, врятувати, допомогти».

 про особливості їх роботи ми чуємо не щодня, проте вони щодня мчать нам на допомогу. Рятують від стихій, попереджають про загрози, виручають із біди. Бойова команда камінь-каширських пожежників-рятувальників порівняно молода. Хлопці вправні, з належною підготовкою. І сьогодні, впереддень свята, поговоримо трохи про їх роботу із начальником Камінь-Каширського районного відділу УДСНС України у Волинській області Андрієм Багнюком.

— Андрію Миколайовичу, рятувальники сьогодні є не лише вогнеборцями…

— Так, звичайно. Сьогодні наші працівники виконують рятувальні роботи, пов’язані не лише з пожежогасінням. Ми готові надати допомогу під час різних природних катастроф, нещасних випадків, наприклад, ДТП. Допомагаємо не лише людям, а й тваринам. Ми здійснюємо нагляд та нагадуємо про дотримання правил безпеки на воді, із вибухонебезпечними речами. А таких на Камінь-Каширщині виявляють чимало. Так, цьогоріч рятувальникам повідомили про знайдені на території району 18 снарядів різних калібрів та 5 гранат. Їх, звичайно, знешкодили спеціалісти.

— І тим не менше у вас же не щодня трапляються випадки, коли потрібна ваша допомога?

— Розумію ваше питання. Багато хто думає, що рятувальники, просто кажучи, сплять на посту, поки немає виклику, а тоді з переполоху не встигають. Але це далеко не так. Насправді наші бійці, а в Камінь-Каширському гарнізоні налічується 32 атестованих та 5 неатестованих працівників, мають чіткий розпорядок дня, якого завжди дотримуються. Тобто від початку і до кінця зміни вони постійно відшліфовують навички, кожен відпрацьовує свої завдання. Бо ж від початку сигналу тривоги рятувальник повинен за лічені секунди одягти спеціальний одяг, сісти в машину і виїхати. На місці події миттєво визначається, приміром, що і де горить та як гасити. За кілька хвилин рукави вже мають бути розгорнуті. Зрештою для того, щоб все у відповідальні хвилини відбувалося чітко, швидко і злагоджено, ми проводимо навіть спеціальні навчання на об’єктах, до яких залучаємо інші служби та організації району. Наприклад, поліцію, «швидку» медичну допомогу, навчальні заклади, державні установи.

Таким чином для наших працівників рятувальник — це вже не професія, це — спосіб життя. Аже вони постійно перебувають в очікуванні тривоги.

— Чи так само завжди напоготові техніка?

— Ми постійно слідкуємо за справністю машин та наявністю пального в баках. А автопарк пожежно-рятувального підрозділу має на озброєнні автоцистерну АЦ-40 на базі «КамАЗ», дві автоцистерни на базі ЗІЛ-131, ЗІЛ-130, аварійно-рятувальний автомобіль, пожежну насосну станцію ПНС-110, рукавний автомобіль АР-2 та плаваючий транспортер ПТС-М вантажопідйомністю 18 тонн для здійснення аварійно-рятувальних робіт. Окрім того на території району функціонують дванадцять місцевих пожежних підрозділів у селах Боровне, Брониця, Видерта, Піщане, Ворокомле, Качин, Нуйно, Пнівне, Воєгоща, Сошичне та Черче. Вони виконують важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки в сільських населених пунктах району, оскільки здійснюють першочергові заходи з ліквідації пожежі до прибуття пожежного підрозділу із Каменя-Каширського. Зауважу, що місцева пожежна охорона завжди стикається з проблемою забезпечення бойовим одягом та спорядженням, паливно-мастильними матеріалами, належною оплатою праці. Тому у даний час без підтримки громад, сільських рад їй просто не вижити.

— До речі, про фінанси. Камінь-Каширський РВ УДСНС має достатнє фінансування?

— Зарплату нам платить держава. Того, що виділяють на забезпечення частини, вистачає на першочергове. Але окрім того ми трохи самі заробляємо, хоча я вважаю, що рятувальники не мають думати, як їм заробити, вони повинні щодня бути готові прийти на допомогу. І поряд з цим ми постійно шукаємо взаєморозуміння у місцевих органів влади, які відгукуються на наші прохання та завжди допомагають і підтримують матеріально.

— Тобто, хоч ми і рухаємося в європейському напрямку, нам до Європи ще далеко?

— Далеко, і не лише в оснащенні та забезпеченні пожежно-рятувальних частин. Бо навіть якщо говорити про екіпіровку нашого рятувальника і польського, то відчутна різниця в тому, скільки на неї витрачено. Далеко не європейська і свідомість у наших людей. Наприклад, скільки ми не проводимо роз’яснень, рейдів по населених пунктах, люди однаково безвідповідально ставляться до спалювання сухої рослинності. І питання пожеж в екосистемах насправді є надзвичайно актуальним. Люди бездумно випалюють посуші та сміття. Так впродовж пожежонебезпечного періоду у цьому році зареєстровано 2 пожежі в екосистемах: горіло торфополе в урочищі “Вовки” Грудківської сільської ради та суха трава з чагарниками в урочищі «За Тарасиком» Карасинської сільської ради. Виїжджав підрозділ 8 ДПРЧ на ліквідацію пожежі сміттєзвалища в урочищі “Силікатне”. У 2016 році було зареєстровано 11 таких випадків загорянь сухої рослинності та торфу. Як правило люди стають винуватцями пожеж, але відповідальність за скоєне фактично відсутня. Рятувальники  не можуть притягнути їх до відповідальності. А еколог у районі відсутній.

— Андрію Миколайовичу, а про що загалом говорить статистика виникнення пожеж?

— Від початку цього року на Камінь-Каширщині виникла 51 пожежа. Прямі матеріальні збитки, завдані пожежами, становлять 2 мільйони 100 тисяч гривень. Вражаюча цифра. Проте найбільше бентежить те, що вогонь забирає людські життя. Так цьогоріч у пожежі загинула 1 людина і 1 травмована. Найчастіше загоряння трапляються через коротке замикання та необережне поводження з вогнем, несправність пічного опалення. А це свідчить про те, що людям варто уважніше ставитися до вимог та правил безпеки. Маємо цьогоріч і 5 випадків пожеж через підпал та 1 – пустощі дітей. Двічі призводила до займання блискавка.

— Скажіть, а чи дотримуються жителі району правил безпеки на воді?

— У нас в районі є дуже багато водойм, на яких масово відпочивають люди у літній період. Рятувальники проводять відповідні рейди та інструктаж про поведінку на водоймах. Проте, на жаль, нещасні випадки є. Цього року у районі було 7 потопельників. Двоє з них – діти. Нещасні випадки переважно стаються на ставках. Однак останній трапився на озері Ольблє (Грудківське). Важко сказати, але якби на березі цієї водойми був облаштований рятувальний пост, то, можливо, трагічного випадку вдалося б і уникнути. Однак у нас в районі лише на озері Добре діє рятувальний пост від Нововолинська. Створення таких на інших водоймах Камінь-Каширщини, на тому ж Грудківському озері чи на Озюрку, впирається у відсутність коштів.

— Що ж, кажуть, що рятувальникам не прийнято говорити «на добраніч» чи «до побачення», мовляв, на зміні будуть виклики. Тому кажемо вам «сухих рукавів» і хай оберігає вас ваша небесна покровителька – ікона Божої Матері «Неопалима Купина», яку, до речі,  вшановують 17 вересня.

Спілкувалася Тетяна ПРИХОДЬКО.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *