З 1 вересня у Раків-Ліській ЗОШ розпочали тестувати державні стандарти освіти. Досвідчені вчителі Тамара Рудчик і Ніна Харчик уже повели чотири десятки першокласників у країну знань новими стежками.
Медовий аромат аліссуму, що білим мереживом прикрашає клумби довкола, шлейфом протягнувся із шкільного порога у класи. У 1-А та 1-Б попри те, що на вулиці мряка, сонячно та затишно. Ось кілька дітлахів з цікавістю заглянули сюди і вражено переглянулись. Їм, як і мені, сподобалося.
З порога у вічі впадає робоче місце вчителя на якому ноутбук, принтер. На стіні — новенька дошка, над нею – плазма. Парти у класі хоч і старенькі, та навіть вони дихають новизною: по-перше, стоять незвично – підковою; по-друге, на них корзиночки, наповнені різного кольору шкільним приладдям. І, як мені здалося, саме ці барвисті речі додають кімнаті тепла і затишку. Попід стіною стоять шафочки для особистих речей, що переходять у меблеву стінку для інших цікавих речей, котрі будуть використовувати під час навчання діти та вчителі. І все тут доступне для дітей.
— Це, якщо дитина зверне на щось увагу і захоче взяти, щоб вона змогла це безперешкодно зробити, — пояснює вчителька Тамара Рудчик. – Ось тут у нас куточок, де діти можуть посидіти і поспілкуватися. Тут – куточок усамітнення. Ось це ми робили всі гуртом на першому уроці. А тут у нас лежать індивідуальні килимки, на яких ми проводимо ранкові зустрічі.
Тамара Адамівна почала показувати і розказувати про все нове у своєму пілотному класі, і я зрозуміла: це – цікаво. І головне, цікаво всім: дітям і батькам, вчителям і директорові.
— Ми цікавилися у батьків, чи хочуть діти іти в школу, бо ж у практиці бувало всяке: і плакали, і відмовлялися у перші дні йти на навчання. Тепер цього немає, – зауважують вчителі. — Діти ідуть із задоволенням у школу, бо тут їм цікаво навчатися.
— Парти у нас ще деякий час так і стоятимуть. Та невдовзі ми їх замінимо на одномусні. Взагалі за умовами пілотного проекту дитина має сама сидіти за партою. Бо навчатимуться дітки у групах, парами. Поки що ми відпрацьовуємо роботу в парах, а згодом треба буде в групах, тому парти доведеться пересунути, — зазначає Тамара Адамівна і наголошує, що в іншому класі така ж ситуація.
Ніна Борисівна Харчик каже, що в класах насправді відчувається брак місця. Щоб все вмістити у них і згідно вимог нових стандартів початкової освіти передбачити відповідні зони, кімнати мають бути хоча б на половину просторішими. Проте, можливо, нестача місця не так відчуватиметься, коли вже будуть нові парти. Їх обіцяла придбати районна влада. Бо, наприклад, телевізори, ноутбуки, принтери, стінки, шафки для індивідуальних речей, куточки для усамітнення, м’які куточки для спілкування були придбані за кошти відділу освіти. Батьки купили дошку та наповнення для класу (контейнери на шкільне приладдя, шкільне приладдя).
— Наша школа завжди намагалася брати участь у різноманітних всеукраїнських конкурсах i проектах. І слід відзначити, що ми досягали досить непоганих результатів. Тому я впевнений, що і цього разу наші педагоги-першопрохідці зможуть не лише перелаштуватися на новий стиль викладання і дати учням потрібні знання, а й проаналізувати впровадження нових підходів та поділитися досвідом з усією країною, — говорить директор Раків-Ліської школи Олександр Кузьмич.
— Насправді непросто перелаштуватися на нові стандарти, коли за плечима десятки відпрацьованих років. Тому можна сказати, що це буде в першу чергу робота кожного педагога над собою, — роблять висновок Тамара Адамівна і Ніна Борисівна. — Ми і раніше вдавалися до нетрадиційних форм подачі матеріалу. Втім організація всього навчального процесу вимагатиме особливої творчості, врахування особливостей кожної дитини. Але це реально. Ми покликані, щоб змінюватися відповідно до нових вимог часу. А на часі — інтеграція.
Так, одним із головних принципів нової української школи є інтеграція. Тобто поєднання знань з різних наук. А це означає, що в дітей буде лише кілька основних предметів: математика, українська мова, іноземна мова, фізична культура, музичне та образотворче мистецтво. Поряд з ними сім годин на тиждень передбачено програмою на інтегрований курс. От на ньому і будуть поєднуватися предмети, наприклад, математика і трудове.
Взагалі інтегрований курс має підсилювати той матеріал, що вивчається на основних предметах. Заняття ґрунтуватимуться на нових методиках навчання. Робота організовуватиметься так, щоб діти не заучували підручник, а досліджували навколишній світ самостійно.
— Щодня навчання у нас розпочинається з інтегрованих уроків. Вони зазвичай проходять як ранкова зустріч: дітки, сидячи на килимках, спілкуються, обмінюються новинами. Часом матеріал вивчаємо, граючись, з піснями, розминками. На інтегрованих уроках ми обговорюємо який сьогодні день тижня, пора року, свято. Тривалість уроків, як і у інших перших класах, 35 хвилин. Решта 10 хвилин використовуємо на спілкування. І ніяких домашніх завдань і оцінок, — розповідають про особливості навчання за пілотним проектом педагоги. – Строгої дисципліни ми теж не вимагаємо. Проте це не означає, що всі можуть робити все, що заманеться. З часом ми запровадимо правила, яких учням потрібно буде дотримуватися.
Поряд з цим і директор, і вчителі зауважують: впроваджуючи пілотний проект у своїй школі, вони знову ж таки переконалися, що далеко не у всіх навчальних закладах району вдасться з 1 вересня 2018-го розпочати навчання з дотриманням абсолютно усіх нових державних стандартів.
— Наразі діє наказ МОН, яким визначено орієнтовний перелік обладнання для перших класів. Його ми і дотримувалися, готуючи клас до участі у пілотному проекті, — зауважує Олександр Кузьмич.
До речі, така ж оргтехніка, меблі, обладнання мали б бути надалі і в усіх класах. Принаймні міністр освіти Лілія Гриневич зазначає, що в перспективі за таким принципом мають бути обладнані всі початкові класи. Кошти можна передбачити з кількох джерел, наприклад, залишку освітньої субвенції або в рамках окремої цільової програми. Ідея полягає в тому, що і місцева влада повинна долучатися до цього фінансово.
— На думку міністра, у початковій школі освітнє середовище має змінитися радикально, діти в шестирічному віці не повинні весь час сидіти за партами і дивитися лише на дошку і вчителя. Навчальний простір треба облаштовувати так, щоб задовольнити індивідуальні потреби кожної дитини. І от із цим простором можуть виникнути проблеми, — продовжує Олександр Павлович. — Бо навіть, якщо уявити, що місцева влада спільно із державою таки віднайдуть кошти на наповнення перших класів, то у багатьох школах нашого району просто-напросто виникнуть проблеми із площею. Адже не всі школи Камінь-Каширщини можуть похизуватися просторими класами, де б можна було передбачити усі зони. У нас є немало таких шкіл, де інтеграція може не піти, — робить висновок директор.
У Раків-Ліській школі першокласники уже вчаться за новими стандартами. За деякий час побачимо результат. Тамара Рудчик та Ніна Харчик сподіваються і вірять, що він буде позитивним.
До речі, діти, які підуть у наступному році до першого класу і вчитимуться по-новому, ходитимуть до школи 12 років. Раківліські цьогорічні першокласники хоч і вчитимуться по-новому, проте лише 11 років.
Тетяна ПРИХОДЬКО,
село Раків Ліс.
