26 квітня виповнився 31 рік від дня Чорнобильської трагедії

Після страшної Чорнобильської трагедії Камінь-Каширський район отримав статус забрудненої зони, а його жителі – третю категорію потерпілих внаслідок вибуху на атомній електростанції. Попри те, що, згідно із законодавством, людям передбачені пільги, цих норм мало хто дотримується.

«Раніше діти, які відвідували навчальні заклади нашого району, отримували безплатне харчування та відповідні продукти, які забезпечували виведення з організму цієї радіації. Крім того, школярі мали можливість поїхати на оздоровлення у санаторно-курортні заклади. Проте це відмінили», – розповідає завідувачка дитячого садочка села Пнівне Наталія Процик.
За словами педагога, в підпорядкованому їй ДНЗ кілька років тому на загальнодержавному рівні у дитяче меню включали родзинки, молочні продукти. Пізніше це робити перестали. А впродовж останніх кількох років харчування дошкільнят взагалі поклали на плечі батьків. Це вплинуло на відвідуваність дитячого садочка.
«Раніше всі діти ходили до дитсадка, тепер це близько 60%: день дитина йде, день не йде. Пнівненська сільська рада ухвалила рішення про п’ятдесятивідсоткову компенсацію з бюджету витрат на дитяче харчування. Тобто половину платить сільрада, половину – батьки. Проте в районі є села, де садочки повністю на утриманні батьків», – каже Наталія Процик.
Крім того, в школах району перестали харчувати дітей гарячими обідами. Зокрема, у Пнівненській ЗОШ узагалі закрили їдальню. А питання дитячого харчування держава знову ж таки скинула на батьків.
«У їдальні є все обладнання, але вона не працює – усе зачинено. Навіть дитина не може нічого купити. Учні зранку перед заняттями в школі не хочуть їсти, а з навчання повертаються дуже пізно, тому що займаються і в гуртках, і в різних секціях. І що робити тим мамам, у яких багато дітей? Це ж щоранку потрібно рано вставати, аби скласти їм в торбинки щось поїсти. У нас є родини, в яких по восьмеро дітей. Як їм те все наготувати?» – дивується Наталія Процик.
Разом із тим, в амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Пнівне медики відзначають: чи не в кожної дитини проблеми зі здоров’ям.
«У кожної дитини – дифузно-токсичний зоб І-ІІ ступеня. Раніше, думаю, такого не було. Ми виписуємо чорнобильцям рецепти на безплатне придбання ліків, кошти за які мають їм повертати з державного бюджету. Проте є річні затримки з виплатами. Раніше ці рецепти могли отримувати всі жителі району, бо всі мали категорію Б. Зараз на безплатні ліки мають право тільки ті, в кого категорія А. Держава про них забула, а люди своє здоров’я, підірване чорнобильською трагедією, вже не повернуть», – каже завідувач Пнівненської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Оксана Кухтей.
Схожа ситуація – із виплатою пенсій та санаторно-курортним лікуванням. Як розповідає жителька села Пнівне Олександра Романюк, у неї – 46 років лікарського стажу, який заробила, працюючи в Камінь-Каширському районі. Мінімальний стаж для виходу на пенсію для жінок цієї категорії – 15 років, а для чоловіків – 20. У Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що чорнобильці мали б отримувати доплату до пенсії у розмірі одного відсотка за кожен рік понад визначений стаж. Однак на практиці цих доплат немає. Проте, аби отримати цю доплату, жінці довелося пройти сім кіл бюрократичного пекла.
«Знаєте, скільки мені дорахували? 146 гривень. Та це смішно. Мусила їхати в районний центр у Пенсійний фонд, де мені сказали, що треба подавати в суд. Я витратила більш як тисячу на судову тяганину, а чи поверне мені держава гроші? – бідкається жінка. – А це дали мені рецепт на ліки. То знову ж таки з села треба їхати в райцентр і там шукати аптеку, де за цим рецептом мені дадуть ліки. Це знущання».
«Місцеві ліквідатори їздять у маршрутках за гроші. Тільки наші. У Любешівському районі їздять безплатно, а лише жителі Камінь-Каширського району змушені платити за проїзд, – каже голова районного громадського об’єднання «Спілка Чорнобиль» Ліда Бажинова. – Ми рятували всю країну, навіть не знаючи про це. А чим нам віддячили? Чорнобиль у нас відібрав усе здоров’я».
«Нами покористувалися й забули. Зараз на чергову річницю зберуть, подарують квіти живим, покладуть вінки до пам’ятників мертвим – і на тому все закінчиться. Ми – використаний матеріал…», – із сумом констатує Ліда Бажинова.
«Чомусь так сталося, що проблемами громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вже тривалий час ніхто не переймається, – каже народний депутат України від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Ірина Констанкевич. – Щоразу під час прийомів громадян до мене звертаються люди, яких держава позбавила того, що сама ж гарантувала».
У 23-му виборчому окрузі три з чотирьох районів – Камінь-Каширський, Маневицький та Любешівський – чорнобильські.
«У Камінь-Каширському районі живе 48 з половиною тисяч осіб, які отримали статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, із них 13 тисяч дітей. У Любешівському районі – 31 тисяча потерпілих, з яких майже 9 тисяч дітей. У Маневицькому районі – 34 тисячі потерпілих, з яких більш як 10 тисяч – діти до 15 років. Ми звернулися до Міністерства соціальної політики щодо забезпечення гарячим харчуванням дітей, які відвідують навчальні заклади на забруднених територіях Волині, – розповідає Ірина Мирославівна. – У відповіді пояснили, що наразі триває тендерна процедура із закупівлі продуктів для навчальних закладів. У той же час, на харчування дітей, які проживають на забрудненій території, з державного бюджету виділяють компенсацію – по вісім гривень на день. Проте ці кошти не можуть покрити витрат батьків. Однак після цього ми звернулися із запитом повторно, адже така сума – це мізер. В останній відповіді нам повідомили, що компенсацію збільшено удвічі. Окрім того, батькам компенсують кошти з дня припинення гарячого харчування. Також ми разом з колегами, народними депутатами від УКРОПу, вже зареєстрували законопроект, яким передбачено не лише збільшення суми за харчування на день на одну дитину, а також забезпечення спрощення процедури організації дитячого харчування. Тобто фактично йдеться про відмову від тендерних процедур, які неналежно проводять чиновники».
Ірина Констанкевич також надіслала звернення до головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку пенсій чорнобильцям.
«Це антиукраїнська й антилюдська позиція, коли людей змушують у суді відстоювати те, що їм належить. Чорнобиль підірвав їм здоров’я та поламав життя, а тепер українська влада цих людей просто знищує», – переконана Ірина Констанкевич.
Також нардеп підняла питання про забезпечення ліками онкохворих дітей, батьки яких не можуть отримати потрібних препаратів. Відсоток ракових захворювань саме у чорнобильських районах дуже високий.
Попри бюрократичний спротив з боку українських чиновників, народний депутат Ірина Констанкевич продовжує відстоювати права волинян. Вона впевнена: під лежачий камінь вода не тече, тож, аби ситуація зрушилася з місця, потрібно над цим працювати.
Анна Волощук.
Фото автора.