До кінця навчального року не варто сподіватися на гаряче харчування у загальноосвітніх навчальних закладах району.
Хто зна, чи звернув хто-небудь увагу, коли газета «Полісся» наприкінці 2016 року порушила питання про потребу своєчасного проведення тендеру на організацію харчування у ЗОШ району? Хотілося б вірити, що у владних кабінетах сидять завбачливі чиновники, а отже друковане слово, яке виявилося пророчим, мало б їх хоча б насторожити. Але чи то вони проігнорували газетну інформацію, а чи то нічого вдіяти не змогли? Тож сьогодні маємо те, що маємо. Діти в школах району сидять на уроках без гарячих обідів, голодні.
На організацію гарячого харчування школярів Камінь-Каширщини у 2017 році державою передбачено 46277016 грн. З них 5194567 грн. вже використали за пролонгованими договорами. У випадку, якщо якась частина із решти 41082449 грн, залишиться невикористаною, їх повернуть у державний бюджет.
Напевне, уже всі жителі району знають і розуміють процедуру проведення тендеру на організацію гарячого харчування у школах. Знають, бо ми про це дуже часто пишемо, ситуація змушує. Та й самі вони вже не раз цікавилися у відповідних службах цією темою. Тож, як кажуть, багато жувати не треба, бо не такі вже «відсталі», як, можливо, здається можновладцям. І розуміють набагато більше, ніж хотілося б цим можновладцям.
Отож про суть проблеми. Дітей цьогоріч харчували, умовно кажучи, до 7 лютого за тендером 2016 року. Тендер на організацію харчування цьогоріч оголосили лише 10 березня, а датою початку аукціону електронна програма відповідно до законодавства визначила… аж 18 травня. Після чого дається ще певний термін на оскарження підсумків торгів. Тобто, якщо не буде судової тяганини, то з 1 вересня у шкільних їдальнях Камінь-Каширщини, можливо, і закиплять супи та борщі. Але не раніше. Тож до кінця цього навчального року марно сподіватися на гарячі обіди за рахунок коштів держбюджету.
Натомість держава в особі чиновників «замилює» батькам очі компенсаціями за харчування. Жителі району відверто говорять, що ці так звані компенсації — це цинічне приниження і батьків, і їхніх дітей. Судіть самі. Комерційній фірмі, яка харчує учнів, держава платить 30 гривень у день на дитину, а компенсацію батькам за відсутність такого харчування — лише 8 гривень.
Відтак багато батьків школярів Камінь-Каширщини, Любешівщини, Маневиччини знаючи, що самим їм нічого не змінити, звернулися до народного депутата Ірини Констанкевич. Вона ж одразу з цього приводу направила запит у Волинську обласну державну адміністрацію. Їй відповіли і серед іншого зазначили, зокрема, таке:
«У 2017 році для харчування 21603 дітей (трьох чорнобильських районів Волині — авт.) Міністерством соціальної політики України виділено 102 млн. 826,7 тис. грн. 31.01.2017 р. департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації доведено розподіл коштів на організацію безплатного харчування потерпілих дітей, а 7.02.2017 р. – інформацію управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції облдержадміністрації щодо розмірів граничних торгових надбавок на продукцію харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах для подальшого проведення процедур закупівлі органами місцевого захисту населення Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів».
Отже, закон Про державний бюджет України на 2017 рік, яким передбачалися кошти на безоплатне харчування дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, прийняли 21 грудня. Понад місяць, до 7 лютого, обласна адміністрація працювала над розподілом коштів та встановленням розмірів торгових надбавок. До 3 березня тендерний комітет управління соціального захисту Камінь-Каширської райдержадміністрації вивчав ринок середніх цін на продукти харчування, готувався до оголошення тендеру. Врешті, коли це було зроблено, виявилося, що предмет закупівлі не відповідає вимогам. Була допущена помилка з визначенням коду. До речі, таку помилку зробило і любешівське управління соцзахисту, яке отримало лист від Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, в якому зазначено, що предмет закупівлі не відповідає вимогам Порядку, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17 березня 2016 року № 454. Зокрема, при оголошенні закупівлі, як і в минулому році, було обрано код ДК 021:2015:55523100-3 “Послуги з організації шкільного харчування”, а це, як з’ясувалося, суперечить вищезгаданому Порядку. Зауважте, торік було добре, а тепер суперечить. За умови неможливості усунення недоліків, Держаудитслужба рекомендувала провести нову процедуру закупівель. Користуючись цією рекомендацією, яка була надана управлінню соціального захисту населення Любешівської РДА, управління соцзахисту Камінь-Каширської РДА також скасувало попередні торги та оголосило нові вже 10 березня. І, до речі, нове оголошення вже сформоване за кодом ДК 021:2015 – 55520000-1 “Кейтерингові послуги”. І хоча кейтерингові послуги у багатьох асоціюються із організацією та проведенням корпоративних свят, ювілеїв фірм, фуршетів після семінарів, виставок, презентацій, приватних свят, весіль, тепер, виявляється, до всіх цих послуг віднесли і харчування школярів. Чим викликана доцільність зміни коду — селянина це менше хвилює. Йому болить те, що дитину обділили, позбавили гарантій, закріплених законом.
У той же час народний депутат Ірина Констанкевич звернулася до голови служби безпеки України Василя Грицака з проханням перевірити законність дій та належне виконання своїх посадових обов’язків посадовими особами Волинської обласної державної адміністрації, Камінь-Каширської, Любешівської, Маневицької районних держадміністрацій та щодо вчасного розподілу коштів на організацію безоплатного гарячого харчування дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС, надання інформації щодо розмірів граничних норм торгових надбавок за продукцію харчування та правильності проведення тендерних процедур з послуг харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Волинської області. Відповіді Ірина Мирославівна на даний час ще не отримала.
Проте проблему організації безкоштовного гарячого харчування у чорнобильських районах Волині вона донесла до Міністерства соціальної політики. І, як повідомляє помічник народного депутата Світлана Сидорук, у міністерстві уже обговорюють можливість її вирішення. Перш за все розглядають два варіанти. Перший — визначити батьків розпорядниками коштів, призначених для забезпечення харчуванням школярів. Другий — відмінити або спростити тендерні процедури. Та, як зауважують у Мінсоцполітики, зі слів Ірини Констанкевич, вже цього року у порядку проведення тендерів пізно щось змінювати. А от зміну сум компенсації у зв’язку з відсутністю гарячого харчування ще можна спробувати відстояти. Ведеться мова про збільшення компенсації з 8 до 16 гривень на день. Зрештою саме з цією метою минулого четверга, 23 березня, група батьків, а саме Наталія Процик та Віта Довжик (Пнівне), Наталія Балик та Олександр Кадира (Тоболи) з цього приводу взяли участь у брифінгу, що відбувся у Верховній Раді. Є сподівання, що думку та аргументи батьків у міністерстві таки почують і врахують. До речі, Ірина Мирославівна вже сьогодні працює з експертами над новим законопроектом, який передбачає відміну проведення тендерів і запровадження тристоронніх договорів між батьками, управлінням соцзахисту та організатором харчування.
А тим часом. Лише у міських школах та на Підцир’ї для дітей організували буфети, де можна придбати булочки, чай. Вчителі готують та подають в управління соцзахисту довідки про відвідуваність учнями навчальних закладів. У відділі освіти райдержадміністрації побоюються запровадження принципу «гроші ідуть за дитиною». Зокрема, на думку начальника відділу освіти Віктора Пася, у такому випадку багато хто з батьків не захоче харчувати дітей у школі, бо їм буде вигідніше отримати кошти і витратити їх на щось інше, тим більше, якщо розмір компенсації буде збільшено. Таким чином діти можуть бути ущемлені у своєму праві на гарячі шкільні обіди.
— Я — за гаряче харчування у школах, — каже Віктор Іванович. І зауважує: — Відповідно до законодавства відділ освіти зобов’язаний забезпечити безоплатним харчуванням лише дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів. Але якщо ж раптом внаслідок певних змін у законодавстві відділ освіти зобов’яжуть подбати про організацію харчування у школах району, то будемо думати, як виходити з цієї ситуації. Це ж практично 20 років було “чорнобильське” харчування. Кошти на обладнання передусім харчоблоків не закладалися і не виділялися. Тож наразі ми не маємо можливості це зробити. По-перше, у нас відсутнє відповідне обладнання, а якщо воно і є, то за цей час вийшло з ладу. По-друге, відсутній відповідний персонал.
Відтак Віктор Пась вважає, що найкращим варіантом вирішення щорічних проблем із організацією харчування буде внесення зміни у процедуру проведення тендеру. Тобто спростити її, зменшити терміни і т.п.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
