Трохи більше як за тиждень — календарна весна. Незабаром має потепліти. Це означає, що якщо відлига прийде несподівано, то у товщах води різко знизиться рівень кисню і може початися мор риби. В окремих селах рибалки-природолюби вийшли вже зараз на кригу своїх місцевих водойм. Але не рибалити, а щоб порятувати рибні запаси.
Через тривалі морози на водоймах району утворилася майже 40-сантиметрова крига, тож зростає загроза загибелі риби через застій води, безперервне гниття водоростей і нестачу кисню. Адже без його доступу, якщо різко потепліє, під таким товстелезним шаром може початися задуха. Отож, місцеві рибалки серйозно взялися за порятунок риби. В одному із минулих номерів ми вже розповідали про те, що нещодавно на водосховищі села Видерта почалися термінові роботи з її порятунку. Місцеві жителі разом з членами районної організації Українського товариства рибалок та мисливців прорубали десятки величезних ополонок.
А ось минулого вівторка рятувати водних мешканців озера Лебське від задухи взялася ініціативна група жителів села Грудки. Тут на лід під керівництвом Грудківського сільського голови Івана Іщика вийшло більше десятка чоловіків. Зацокотіли сокири, затріщали рибальські бури — закипіла робота. На санях підвозили снопи очерету. Менш як за півдня селяни вручну просвердлили цілий коридор із тисячі лунок, протяжністю більше кілометра. Щоб їх знову не затягло кригою, вставили стебла сухого очерету. Метод — дідівський, та як розповіли рибалки, дуже ефективний. Очерет щільно притиснули, засунувши на всю товщу льоду, і присипали, щоб зафіксувати в правильному положенні.
— А скільки очерету пішло у вас на цю справу, — запитуємо у гурту парубків, що дружно трудяться на кризі. Чоловіки веселі, не зважають на пронизливий вітер та холод. Відразу видно, що ця спільна справа їм приносить задоволення.
— Та возів зо три, — відказує весело один із них, якому на вигляд трохи більше тридцяти літ.
— Накосили ми його на меліоративних каналах, а потім звезли сюди, — долучився до розмови голова Грудківської сільської ради Іван Іщик. Він розповів легенду, яка побутує серед місцевого люду. Так, за переказами, це водне плесо, на берегах якого розкинулися два села, Грудки та Осівці, колись сільські дядьки викупили у місцевого польського поміщика за 800 царських рублів. Адже із давніх-давен озеро славилося своїми запасами риби. Тут водяться карасі, коропи, щуки, плотва, окуні. Однак за останнє десятиліття через хижацьке ставлення запаси риби помітно скоротилися. Тому минулоріч місцеві рибалки з Осівців та Грудок, які втомилися дивитися, як нищать їхнє озеро, зорганізувалися та взялися за наведення тут порядку. Вони закупили коропа та амура, зарибнили водойму. Також заборонили будь-який браконьєрський вилов риби, у тому числі і сітками. Результат не забарився, приїжджі рибалки вже наприкінці літа минулого року позитивно відмітили, що вудити тут рибу стало набагато результативніше. Почали клювати чималі коропи та карасі, а зимою стала можливою рибалка на жерлицю. Про таке в попередні роки навіть не мріяли. Місцевий священик навіть зловив у озері коропа-велета вагою 13 кілограмів.
— Не випадково ми надали перевагу травоїдним видам риби, — веде далі розповідь Іван Іщик. — Раніше наше озеро дуже потерпало, особливо влітку, від підводної рослинності і через це часто цвіло. А зелень — це основний раціон харчування цієї риби. Торік всі жителі, які тут відпочивали, помітили, як очистилось дно нашої водойми. Це робота коропів та амурів.
Крім того, Іван Васильович з обранням сільським головою подбав про встановлення на березі озера сміттєвих баків, а місцеві природолюби збудували бесідку та столики з лавочками. Правда, голова сільради зізнався, що привчити відпочивальників до культури було дуже нелегко. Вони ніяк не могли відвикнути від своєї звички лишати непотріб після себе на місці свого відпочинку. Але поступово, з часом дійшли і до порядку.
— Головне нині — вберегти свій майбутній улов, — говорить Іван Васильович. — Бо ж якщо зараз не попрацюємо, не буде що ловити на вудку влітку. І зарибнення не принесе результату. Тому закликаю небайдужих краян приєднуватися до хорошої справи та провести подібні заходи на інших водоймах району.
Олесь Федорович,
село Грудки.
Фото автора.
