Житель Каменя-Каширського Павло Романович завітав до редакції і розповів невідомі досі подробиці знищення влітку 1962 року у Камені-Каширському храму Святого Миколая, повідав таємницю про організаторів і виконавців того жахливого злочину.
Ось так виглядав Свято-Миколаївський храм, побудований у 1780 році
Тема руйнації і знищення на початку 60-х років минулого століття церкви святого Миколая в Камені-Каширському і до сьогодні залишається майже недослідженою і маловідомою широкому загалу наших сучасників. Щоправда, у 1992 році автор цих рядків зробив спробу залишити згадку на сторінках літопису поліського краю про цей акт наруги над духовною святинею, опублікувавши в «Поліссі» від 4 квітня нарис «Вандалізм доби атеїзму». Проте згаданий матеріал сприймається швидше як окремий фрагмент прозового твору, доповнений публіцистичними роздумами автора, у якому відсутні свідчення очевидців цього цинічного святотатства.
І все ж пошук людей, які могли б пролити більше світла на означену проблему, тривав постійно. Опитано чимало літніх жителів Каменя-Каширського. Але, на жаль, їхні розповіді зводилися переважно до узагальненого враження про побачене у день, коли вандали обвили купол церкви тросом і, потягнувши за нього трактором, завалили дзвіницю і купол з хрестом всередину храму. Правду кажучи, інколи вже втрачалася надія, що хтось зможе розповісти більше. Бо з кожним роком відходять у потойбічний світ свідки цієї трагедії. І все ж, на щастя, нам вдалося знайти людину, чи то пак вона сама знайшлася, яка знає набагато більше, ніж будь-хто інший, про те, хто і як організовував і виконував знищення церкви. Це людина, яка відома чи не переважній частині мешканців нашого невеликого містечка, яка щодня ходить поруч з ними, вітається, а ми й не здогадуємося, яку таємницю вона у собі береже. Мова йде про 76-річного жителя Каменя-Каширського, колишнього директора радгоспу «Камінь-Каширський» Павла Романовича. Треба зазначити, що Павло Іванович сам завітав до редакції і поділився спогадами про те, що зацікавить багатьох.
Матеріал читайте в газеті “Полісся” №7 від 23 січня.
Петро ТРОФИМЧУК.
