У цьому переконує позитивний приклад ОТГ, що вже діють на теренах Волині. На думку керівників району, сьогодні у нас такими могли б
стати Камінь-Кавширська і Сошичненська ОТГ.
Створення потужних, самостійних та самодостатніх територіальних громад є важливою частиною процесу децентралізації. Теоретично в цьому плані все продумано і начебто аргументовано. Але, зокрема, на Камінь-Каширщині громади чомусь не поспішають “децентралізовуватися”. Ні проведені семінари, ні бесіди та лекції поки що не переконали остаточно жодну з громад так би мовити реформуватися. Але це поки що. Зустріч окремих сільських та міського голів, що відбулася напередодні нового року з губернатором Волині Володимиром Гунчиком, схоже, дала певний поштовх у напрямку створення ОТГ і на Камінь-Каширщині. Принаймні голови Раково-Ліської, Осівцівської, Грудківської сільських рад, які почули аргументи Володимира Гунчика, таки винесли на обговорення громад та депутатів сільських рад це питання. Міська ж рада ще не ініціювала об’єднання Камінь-Каширської ОТГ і не розсилала сільським радам, які мають увійти до неї, «запрошення» до об’єднання.
— Насправді міська рада ще минулого року ініціювала створення цієї громади. Відповідні листи ми направили Клітицькій, Раково-Ліській, Осівцівській, Грудківській, Видертській та Ворокомлівській сільським радам. Однак тоді жодна із них не погодилася на об’єднання. Тепер треба все заново робити (бо це вже нова каденція). А процес об’єднання громад є не таким уже й простим. У Польщі він проходив адміністративним шляхом. У нас – на добровільних засадах. На усіх нарадах та семінарах, де агітують до створення ОТГ, говорять, що ми матимемо більші надходження в бюджет, але про видатки мовчать. Де гарантія, що цих грошей вистачатиме? Ми провели розрахунки і знаємо, що у будь-якому випадку міська громада втратить значну частину коштів, фінансуючи видатки сільських рад, які увійдуть до ОТГ. Але ж ми так і залишаємося з проблемами: каналізація, водогін, освітлення… Тим більше, що бюджет на 2017 рік має ряд змін. У нас забрали, зокрема, акцизний збір на нафтопродукти (бюджет міста втратив 3 мільйони). Правда, обіцяють більші надходження ПДФО (60%). Але навряд чи це покриє видатки на школи, клуби, дитячі садочки, медичні заклади. Адже усі установи міста та сіл перейдуть на утримання ОТГ. Їх працівникам ми змушені будемо платити зарплати, фінансувати витрати установ на опалення, світло, водопостачання та водовідведення і т. д. Тож чи вигідно для міста створення ОТГ у такому складі, то ще як сказати.
У раково-ліського сіль-ського голови Володимира Ніщика є також певні сумніви з приводу об’єднаної громади.
— Наступного 2017 року всі видатки на утримання шкіл, садочків планують передати на місцеві бюджети. Колись були тільки садочки. Тож я не знаю, що з цього вийде і чи спроможні будуть ОТГ осилити цю ношу. Хоча до цього часу моя думка не змінилася стосовно того, що у нашому районі лише одна територіальна громада буде спроможна виживати. Це – Камінь-Каширська. Всі інші із 5 можливих не матимуть перспективи, — ділиться своїм баченням Володимир Васильович.
Зазначимо, що минулого тижня питання приєднання до Камінь-Каширської ОТГ обговорювалося на сесії Раково-Ліської сільської ради. Однак жоден з депутатів (окрім самого Володимира Ніщика) відповідне рішення не підтримав.
У той же час осівцівський сільський голова Андрій Михалик переконаний, що у складі Камінь-Каширської ОТГ осівцівській громаді буде «затишно». Такої ж думки і жителі сільради, які взяли участь в обговоренні питання створення ОТГ.
А керівники району з цього приводу розмірковують таким чином. Зокрема, голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Валерій Дунайчук зазначає наступне:
— При створенні об’єднаної територіальної громади її доходи за рахунок податків збільшуються в два рази як мінімум. Адже, наприклад, 60 відсотків ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) буде залишатися у місцевому бюджеті, 40 — ітиме в державу. На сьогодні доходи міста становлять орієнтовно 13 мільйонів, а сіл, що мають увійти то ОТГ, — 2 мільйони. Разом це 15 мільйонів. А ось у випадку об’єднання ця сума становитиме 28-30 мільйонів гривень. Окрім того держава планує закласти на наступний рік 1,5 мільярда гривень для допомоги таким ОТГ. Тож окрім власних доходів Камінь-Каширській ОТГ нададуть ще кілька мільйонів для підтримки. Наприклад, як от для Голобської ОТГ цього року надійшло 5 чи 6 мільйонів додатково.
Зрештою, Валерій Савович переконаний, що вигідно створювати не лише Камінь-Каширську ОТГ, а й всі, що передбачені у так званому перспективному плані.
— Самі подумайте. У нас в районі близько 10 сільських рад, які мають доходи до 200 тисяч. У наступному році їм на заробітну плату мінімальної кількості штатних одиниць, а це — 4, треба буде орієнтовно 170 тисяч гривень. Чи зможуть вони на себе заробити? Яка перспектива далі? Вішати замок на сільраду? – розмірковує голова райдержадміністрації. — А Камінь-Каширка ОТГ буде дійсно потужною громадою. Тут нараховуватиметься до 26 тисяч населення. Це майже половина району. Проте процес об’єднання бажано завершити якнайшвидше. Це передусім для того, щоб вибори пройшли до 1 травня і можна було провести відповідне фінансування з 1 липня (по закінченню першого півріччя). Якщо вибори до цього часу не пройдуть, у 2017 році ніхто на ці об’єднані громади фінансування передбачати не буде. Ось маємо приклад Шацької територіальної об’єднаної громади, де були проведені вибори у другому півріччі і фінансування вони не отримали такого, як, зокрема, Голобська чи Зимненська ОТГ.
Звичайно, у 2018 році об’єднуватися доведеться у будь-якому випадку. І Валерій Дунайчук каже, що із самого початку дотримувався думки, що об’єднання громад — це добре. Просто у нас сільські голови не дуже активно цим переймаються. Складається враження, що вони тримаються за своє крісло. Хоча, за словами Валерія Савовича, на умовах домовленості можна передбачити, що після обрання голови територіальної громади сільські голови автоматично стають старостами без перевиборів. До речі, у цьому договорі можна також передбачити, приміром, проведення вуличного освітлення чи будівництво дороги у певній сільській раді. А у випадку невиконання тих умов громада залишає за собою право на вихід із ОТГ. — Поки існують ще районна рада та адміністрація, вони також можуть залучатися до укладення, наприклад, чотиристороннього договору. Це на випадок реалізації якихось мегапроетів. Але, якщо у нашому районі об’єднаються усі населені пункти в територіальні громади, то потреба в існуванні районної ради та адміністрації відпаде, — каже Валерій Дунайчук. — А у об’єднаній територіальній громаді буде виконавчий комітет. І голова виконавчого комітету — це голова ОТГ. У цей комітет входитимуть старости цих сіл. В об’єднаній територіальній громаді будуть свої органи, які виконуватимуть обов’язки, наприклад, теперішнього управління соцзахисту. Хоча на перших порах, я думаю, все це буде зацентралізовано, тобто так, як є. А в майбутньому будуть і муніципальна поліція, і муніципальна ДСНС. Наприклад, на Ковельщині: район делегував свої повноваження, що стосуються освіти, для територіальної громади. А стосовно медицини вирішили, що краще не треба утворювати ланку, яка б опікувалася нею, тож і гроші, і повноваження делегували у район.
Такі міркування голови райдержадміністрації наштовхують на думку про те, що дійсно варто таки спробувати об’єднатися.
Хоча голова районної ради Віктор Сус вважає, що зараз ми розглядаємо лише позитивні сторони такого реформування. Але такого не буває, щоб був лише позитив. Після створення будь-якої ОТГ з часом випливе назовні і негатив.
— Створення Камінь-Каширської ОТГ буде позитивним в першу чергу для тих сільських рад, які об’єднаються довкола міста. Трошки негативно це, можливо, буде відображатися на самому місті. Оскільки бюджетом доведеться ділитися із селами, де інфраструктура гірша, — каже голова райради. — Я ж вважаю, що найбільш перспективною на сьогодні є Сошичненська об’єднана територіальна громада.
На думку Віктора Івановича, вона більш-менш відповідає тим показникам і параметрам, які передбачені законодавчо. Тобто, доступність, кількість жителів не менше 5 тисяч. Мають увійти у цю територіальну громаду села, які розташовані довкола: окрім Сошичне ще Запруддя, Залісся, Карасин, Качин, Олександрія, Ставище, Стобихівка, Радошинка, Карпилівка, Личини, Нуйно. Хороші перспективи дана ОТГ матиме, звичайно, у тому випадку, якщо фінансуватиметься вона із державного бюджету напряму.
— Сьогодні це добровільні об’єднання. І ініціатором їх створення повинен бути не представник влади районного рівня, а представник місцевої громади, яка хоче об’єднати довкола себе ті чи інші населені пункти. Зрозуміло, що створена Голобська ОТГ — це серйозна громада. Сьогодні тут запевняють, що результат після її створення позитивний, — говорить Віктор Іванович. — Але якщо фінансування буде дійсно таким, як обіцяють, то певний поштовх буде. На місцевому рівні більш оперативніше вирішуватимуть проблеми, які виникають. Звичайно, гарантій ніяких немає, але ми мусимо пробувати і рухатися у певному напрямку.
Тож чи буде створена Камінь-Каширська об’єднана територіальна громада найближчим часом і чи будемо обирати її голову до 1 травня, передбачати не беремося. Адже міський голова Василь Бондар каже, що перш ніж ініціювати створення ОТГ, тобто «запрошувати до себе» сусідні сільські ради, він, як представник міської громади, яка його обирала, повинен запитати у цієї ж громади дозволу на це.
— Нам, можливо, навіть доведеться провести референдум з приводу створення Камінь-Каширської ОТГ, — припускає Василь Іванович.
Він також вважає, що варто почекати з нового року два місяці, аби побачити, як наповнюється бюджет відповідно до нових змін, а тоді зробити висновки.
Тетяна Федчик.
