Незалежна громадсько-політична газета

“Чак Норріс” підкорює вершини гумору

xRRonzf_ES8Молода команда з Каменя-Каширського впевнено йде до всеукраїнського визнання.

Їхні жарти – мультяшно-комічна бомба уповільненої дії, яка детонує твій мозок, змушуючи його шалено вертітися в черепній коробці. Спочатку ти не розумієш, що за божевілля відбувається перед твоїми очима, та далі щиро надієшся, що не луснеш від сміху наступної миті. Легкий та життєвий гумор, який справді хочеться дивитися і слухати знову і знову. Отож, хто вони, наші сьогоднішні герої?

Андрій “Біцуха” Зубач – гроза камінь-каширських качалок, Сашко “Пончик” Данилюк – хлопець, в якого завжди є план, та Рома “Піди домовся” Тютях – конкретно вирішує усі проблеми. Разом – це молода, але досить перспективна команда КВК “Чак Норріс”.
Прославившись у рідному місті, завоювавши серця луцьких та рівненських глядачів у регіональному етапі гумористичних змагань “Ліга сміху”, хлопці вирішили замахнутися на всеукраїнську сцену і славу. Сьогодні вони активно готуються до надскладної поїздки в Одесу, де з 4 по 11 лютого проходитиме фінальна телевізійна частина “Ліги сміху”, котру згодом демонструватимуть на 1+1. Аби потрапити на екрани телеприймачів, цій трійці доведеться добряче попітніти. Близько 150 команд зі всієї України мають намір поборотися за титул найсмішніших, з них лише 14 пройдуть у сезон. Тож боротьба і справді буде непростою.
Та незважаючи на напружений графік, наші коміки знайшли час, аби завітати до редакції і розповісти журналістам кілька цікавих моментів про свої нещодавні змагання у рівненській “Лізі сміху” (тут, до слова, хлопці вибороли друге місце), які труднощі супроводжують молоду команду і чому, власне, виникла ідея створити такий колектив, як “Чак Норріс”.

– Хлопці, найперше вітаю з таким вагомим досягненням. Як воно – відчувати себе віце-чемпіонами?
Роман:
– Дякую. Ми дуже раді, що брали участь і дійшли до фіналу рівненської “Ліги сміху”. Взагалі не розраховували пройти навіть у сезон. Але з одного боку трохи прикро, що от-от, майже чемпіони, а як виявилось, лише друге місце. Якщо говорити КВНівськими мірками, ми добре зайшли. Місцева публіка неймовірно позитивна і зустріла наш виступ дуже тепло.
Андрій:
– Шлях до другого місця був надзвичайно складним. Кожного дня редактура; ти приносиш свої сценарії, їх вирізають, кажуть тобі: “Давайте щось краще”. Працюєш далі. В такому ритмі майже не маєш часу на сон. Якщо вдається відпочити 3-4 години – це просто везіння.
Роман:
– Так, було дуже важко, але і не менш цікаво. Ми зіграли 3 конкурси: полотно, стендап та музичний. За перший і останній конкурси отримали максимум (по чотири бали), а за стендап – 3 бали, завдяки чому і потрапили в батл. Після батлу тренери вирішували, хто стане чемпіоном. Два із трьох балів отримали “Збірна Ювілейного” і один бал наша команда. У підсумку, хлопці із Рівного перемогли. Та ми не відчуваємо себе переможеними, адже здобули багато цінного, практичного досвіду.
– Сьогодні ви досить популярні, вас пізнають не лише на вулицях рідного міста, а й у багатьох куточках України. Та ми разом із читачами хотіли б побільше дізнатися про те, як створювався “Чак Норріс”, чим живе ваша команда і які плани маєте на майбутнє?
Андрій:
– Дійсно, якщо раніше багато людей не знали, що це за місто Камінь-Каширський, то тепер наші виступи шукають в YouTube, там тисячі переглядів. Зародилася така ідея завдяки шкільному КВК. Якось на Новий рік нас попросили виступити у школі. Це вже було 2 чи 3 роки, як ми її закінчили. Зібралася з хлопцями, міркуємо, як назвемося. Хтось запропонував: “Давайте Чак Норріс”. На той час ім’я Чака Норріса було досить популярним, інтернетом ходило багато “мемів”, пов’язаних із його особою. Тож варіант був досить непоганий. На сьогодні – це наш бренд, ми жорстка команда і публіці такий стиль подобається.
Роман:
– Сценарій, музика, монтаж відео, майже все робимо власними руками. Дистанційно з відео нам допомагає Вова Букало із Каменя-Каширського. Надзвичайно марудна робота, але без цього ніяк. Майже кожного дня ми збираємось на нічні посиденьки, де ділимося ідеями майбутніх виступів. Більшість текстів пише Андрій, як основний автор. Він така людина у команді, що не скаже, то смішно, хоча сам при цьому може не сміятися. Часом буває, що за підготовкою до чергової гри ти просто випадаєш із життя на місяць. Звісно, троє чоловік для команди – це дуже мало. Але знайти у місті з населенням 12-13 тисяч того, хто б згодився за свій кошт їздити в різні куточки України, витрачав на це свій час, та ще й отримував кайф від такої справи – надзвичайно складно.
Андрій:
– Знаєте, багато людей не бачать самого закулісся. Для них – ми вийшли, пожартували і все. Це смішно, або ні. В основному наш гумор сприймають позитивно, але деякі люди не розуміють його направленості, адже він у нас мультяшно-комічно-жорсткий. Так само бар’єром стає вік глядачів. Якщо ми жартуємо, скажімо, про фейсбук, хештеги і айфони, то для більшості людей літнього віку – це, щось з іншого іншого виміру.
Роман:
– Окрім участі у різних гумористичних конкурсах також займаємося зйомкою жартівливих короткометражних фільмів, які завантажуємо на сторінку нашої групи у Вконтакті “The chuck pro” та канал на YouTube “Чак продакшн”. Багато хто думає, що на ютубі ми заробляємо тисячі доларів. Насправді на сьогодні, скажу по секрету, маємо всього 2 долари і 34 центи. Ця справа приносить нам майже нульовий прибуток. Лише власне бажання чогось навчитися, вийти на новий, професійний рівень, спонукає рухатись далі.
– Хочете досягти рівня 95 кварталу?
Андрій:
– Чому б і ні, кожна молода команда КВК мріє пробитися на вершину гумору. Та ми лише на початках цього шляху. Нам дуже подобаються їхні відеороботи. Звичайно, хочеться знімати щось подібне. Та поки маємо обмаль технічних ресурсів для втілення такого задуму. Є ідея знімати щось більш глобальне. Можливо навіть не гумористичного плану, а якісь короткометражні фільми. Головне, аби це було цікаво дивитися.

Спілкувався Олександр Приймак.

На завершення нашої розмови хлопці назвали кілька творчих планів, які хочуть втілити найближчим часом. Отож, родзинкою для усіх їхніх фанатів має стати нове відео, яке “чакноррісівці” обіцяють показати зовсім скоро. Головну ідею свого творіння вони не розкривають, лише натякнули, що тема стосуватиметься того, хто, як шукає хату на Новий рік. Сьогодні хлопці активно готуються до поїздки в Одесу, тож потребують статистів, свіжих ідей для написання сценаріїв, а також підтримки спонсорів. А ще щиро дякують усім тим, хто допомагав їм у минулому.

9lJfQ1gC8eQ

5_etvkWG3ro

 

Please enter banners and links.

ЦІКАВО

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *