Коли ми переступили поріг Піщанської сільської ради, перше, що впало ввічі, це заповнена кубками шафа. Цей арсенал нагород – серйозна спортивна робота жителів села протягом багатьох років. Усі ці кубки – свідчення того, що спортивно-масова та фізкультурно-оздоровча робота в селі завжди була на особливому рівні. І, як мені здалося, все тому, що голова у них спортивний.
Ростислав Павлович Смаль з юних років надавав особливого значення спортивній підготовці, тим більше, що мав хороші задатки від природи. Навіть, працюючи на будівництві у непростих умовах у Сургуті Тюменської області, він не полишав можливості тренувати та загартовувати свій організм. «Всі їдуть на будівництво автобусом, а я біжу. 5, 10 кілометрів. На будівництво біжу і з будівництва біжу», — розповідає сільський голова. Тож, коли повернувся додому, вирішив поступати на фізкультурний. Вже в інституті він потрапив до збірної області. Практично досяг кандидата у майстри спорту. На жаль, підтвердити його не зміг, так би мовити, запізнився на 2 секунди. Треба було пробігти 3 кілометри за 9 хв 50 секунд, а він подолав дистанцію за 9 хв 52 секунди.
Згодом його взяли у футбольну команду області. Тоді це був «Підшипник». І можливо ми ще б не раз почули про свого земляка видатного футболіста, якби не його травма коліна. Через неї йому довелося залишити активний спорт. Коли з дружиною та дітьми повернулися в село, зайнявся підприємницькою діяльністю.
— В школу працювати не пішов, бо не бачив себе вчителем. Я навіть жартував, що у школу піду хіба що директором, — сміється Ростислав Павлович. – То колишня директорка ще й образилася на мене. Але насправді у мене було бажання зайнятися підприємницькою діяльністю.
Зрештою Ростислав Павлович один із перших в районі цим і зайнявся. Принаймні у Піщане він перший почав привозити жуйки, морозиво. Але коли став сільським головою, то вирішив популяризувати здоровий спосіб життя, заняття спортом серед молоді села. А ось ці кубки – підтвердження того, що тут все на серйозному рівні. Найбільше ж до вподоби піщанцям футбол (відповідно і перемог у них у цьому виді спорту найбільше). Є у кабінеті сільського голови навіть м’яч із підписом головного тренера ФК “Волинь” Віталія Кварцяного. Але знають у районі, що люблять тут і поморжувати. Принаймні на Водохреща завжди багато охочих пірнути в ополонку. Тим більше, що сільський голова – перший.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
