Незалежна громадсько-політична газета

Господиня з Малої Глуші пече хліб за рецептом предків на капустяному листі

Такий хліб, переконує Марія Пасик, набагато смачніший і корисніший

unnamed (3)Марія Тихонівна випікає запашний хліб не на дріжджах, а на натуральній заквасці. Він перевершує промисловий за критеріями якості і корисності для організму людини. Сила такого продукту полягає також у його легкому засвоєнні. Духмяний хліб побутує у щоденному раціоні родини Пасиків вже тридцять років поспіль. Завдяки тому, що печуться буханці на листках капусти, вони не підгоряють, мають однорідний світло-золотавий колір, не пліснявіють, довго залишаються м’якими і ароматними. Саме це і є показником натуральності борошняного виробу, переконує жінка.

Раніше, коли у людей не було спеціальних форм для випічки, хліб пекли просто на гарячій черені або на капустяному листі. Так робили моя мама, бабуся і прабабуся, тож традиція перейшла і до мене, — розповідає господиня. — Відтоді, як прийшла у невістки, хліб випікаю лише таким способом.

unnamed (1)Для створення запашної паляниці змішую в рівних частинах борошно і воду (можна молоко), але основний інгредієнт випічки — натуральна закваска, яка щоразу залишається в діжці від попереднього випікання. Живий складник можна зберігати і в холодильнику, підгодовуючи його час від часу молочнокислими бактеріями. Для підсилення ароматності можна додати кмин. Зараз до тіста сиплять багато розпушувачу, через що буханець набухає і стає об’ємним навіть за наявності невеликої кількості борошна у розчині. При цьому має великий вихід. Натомість паляниця легенька і пориста всередині, а головне не містить того неповторного аромату, яким заворожує наш автентичний хліб, — підсумовує Марія Пасик.

 

 

unnamed (2)Уміла бабуся Марія Тихонівна випіканню родинного хліба навчає другокласницю онучку Ангеліну. Із цього самого тіста зверху на буханки разом викладали сформовані маленькі булочки. Певне число таких оздоб символізує кількість онуків, якими багата пані Марія. Дотримуючись усіх вимог процесу, трудівниці дістають із печі продукт їхньої спільної творчості. Хлібини не такі високі, як могли вийти із дріжджового тіста, але скоринка м’яка, бо до певної міри була натоплена піч. Свої буханці господині закутали у лляні портки — саме так робили старі жінки в їхній родині. У період посту, кажуть, хліб замішуватимуть ще й на картопляному відварі. Бабуся і внучка взяли участь в обласному родинному конкурсі-виставці «Хліб — найбільший скарб». Презентація процесу створення найціннішого продукту українців у виконанні досвідченої та маленької господинь отримала відзнаку у номінації «Хліб загального вжитку».

 

Леся МІНІБАЄВА,

село Мала Глуша.

 

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *