У хмурі жовтневі дні на Маневиччині назавжди попрощалися із воїном 14-ої ОМБр Максимчуком Тарасом Анатолійовичем із села Чарторийськ. Він гідно захищав рідну землю від навали рашистів і загинув у бою як справжній патріот.
Тарас Анатолійович народився у селі Цміни (ст. Новий Чарторийськ), виріс у багатодітній родині. Після одруження проживав у Чарторийську, займався сільським господарством, працював залізничником. Односельцям він запам’ятався своєю комунікабельністю, привітністю, відвертістю, високим рівнем почуття відповідальності.
Тому у квіті 2023 року, коли його покликали до війська, не вагаючись став помічником гранатометника князівської бригади. Вдома на нього з нетерпінням чекали батьки, дружина, син, велика родина. Та вкотре переступити рідний поріг оборонцеві вже не судилося. 13 жовтня книга його буття дописала останню строфу: Тарас Максимчук загинув у результаті ворожого обстрілу, відважно виконуючи бойове завдання на території Харківської області. 4 листопада йому виповнилося б 49.
На Маневиччині домовину з тілом захисника України зустрічали навколішки, схиливши голови у пошані та вдячності у кожному населеному пункті громади, яким пролягав маршрут. Барвисто «розквітнула» хризантемами знайома воїнові сільська стежина, якою тепер його проводжали до місця вічного спочинку. Прощалися з загиблим зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати рідні, односельчани, жителі навколишніх сіл, друзі, представники влади та військові.
Іванна ГАЙДУЧИК.
