Незалежна громадсько-політична газета

Зводять дахи та допомагають вірити у відновлення

Камінь-каширські волонтери разом з іншими волинянами допомагають відбудовувати село Благодатівку на Херсонщині

IMG-575d53fea9b9b68bdda2cd76dfb27685-V15 тилових областей України об’єдналися, щоб повернути до життя постраждалі від війни населені пункти Херсонщини. У рамках проекту «Пліч-о-пліч», який є частиною національної програми інфраструктурного відновлення We build Ukraine, Волинь взяла шефство над селом Благодатівка Бериславського району. Раніше у ньому проживало близько трьох сотень осіб. Окупація, військові дії та підтоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС змусили багатьох залишити свої домівки. Повернутися до них і досі можуть далеко не всі. За інформацією волинської ОДА, ще на початку липня відновлення тут потребувало 94 будинки.

IMG-2107cac86903b7b89667918facfc9a66-VПротягом місяця у Благодатівку з Волині їздили волонтери-будівельники та відновлювали потрощені дахи на будинках. Найбільше підтримали ініціативу жителі Камінь-Каширщини (сіл Брониці, Воєгоща, Седлища, Доброго, Хотешова, Раків Лісу та міста Каменя-Каширського). Так, днями із Херсонщини повернулася уже друга бригада у складі карпилівчанина, підріччанина, двох жителів Стобихівки та п’ятьох Каменя-Каширського.
— Ми розуміли, куди їдемо, тому тривога була і в наших серцях, і в серцях наших рідних. Збиралися так, щоб і собі вистачило, і, раптом що, було чим поділитися. Води взяли побільше: в пляшках та налили в бочки. Бо знали, що після підтоплення тамтешню бажано не використовувати. А ще інструменти для роботи брали, — розповідає про поїздку Володимир Величко із Каменя-Каширського.
366307342_666585085505300_1130921759032368767_nЧоловік каже, що відправлялися на схід України, бо співпереживали херсонцям і мали велике бажання допомогти людям, яким війна завдала шкоди. Промовистих кадрів надивилися по телевізору та в соцмережах, та не думали, що побачене там вживу пройматиме в рази сильніше.
— Війну почали відчувати за десятки кілометрів до місця призначення. Зруйновані будинки, розбиті авто, танк на узбіччях насторожували. У самій Благодатівці фактично кожна будівля виявилася обстріляна. І коли туди часом доносилися звуки війни, нам ставало моторошно. Місцеві жителі казали, що це не страшно: артилерія до них вже не дістає, — розповідає волонтер.
366288529_666585318838610_5169335756264382642_nЛюди там переживали набагато жахливіші моменти. І що вони тоді відчували, нам, як каже Володимир, навіть важко уявити. Повиїжджали із села, коли заходив ворог. Декому довелося вибиратися вже з окупації. Коли повернулися, Благодатівку не впізнали.
— Селяни, які виїжджали в числі останніх, розповідали, як росіяни «хазяйнували» на покинутих господарствах: захотіли м’яса – зловили свиню і відрубали їй стегно, захотіли — застрілили корову. А ще перевдягалися в жіночий одяг та їздили на велосипеді вулицями,— переповідає Володимир.
362693774_591038896567455_5565296196286535215_nТа найстрашніше те, що після себе ворог залишив вщент заміновану територію. Тож хоч село і звільнили, тут на людей будь-де може чекати небезпека. Зараз, за словами волонтерів, у Благодатівці паралельно із будівельними бригадами працюють сапери.
— Розміновувати там ще багато треба. Деякі місця огороджені та встановлені таблички про загрозу. Ми дотримувалися правил безпеки і пересувалися лише перевіреними шляхами, — зауважує будівельник.
Саме через те, що роботи з розмінування тривають, багато благодатівців ще не повернулися додому. Ті ж, хто вже тут, намагаються оговтатися після пережитого.
IMG-00a8fb9dc4df3c1d0d7c089a64b09c4f-V— Місцеві жителі не знали, з чого їм починати і чим закінчувати. Видно, що за село були страшні бої. Деякі будинки повністю розбиті. Школа, будинок культури, сільрада, пошта дуже пошкоджені. А тому люди раділи, що їм так згуртовано прийшли на допомогу. Вони почали вірити, що відновлення можливе. Зараз тут вже є електрика, розібрали завали, зводять дахи. Зокрема наша бригада протягом тижня влаштувала нове перекриття на трьох оселях. По трохи люди починають використовувати воду, — зазначає Володимир.
Він певен, що життя в це село повернеться обов’язково – люди тут добрі, працьовиті і щирі — але поступово. Волинь допоможе його відбудувати. А коли українці об’єднані метою – її досягають.

Тетяна ПРИХОДЬКО.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *