Запуск медичної реформи жителі колишнього району, особливо сільських глибинок, одразу сприймали з острахом, тривалий час звикали до процедури направлень і попереднього запису на прийом, знайомились із деклараціями. Адаптовуватися до електронної документації та неодноразових збоїв в інформаційній системі довелося й медикам. Нині ж усі призвичаїлись до змін, сервери уже запрацювали злагоджено. А пацієнтів чи не найбільше тішать ошатні світлі приміщення амбулаторій із сучасним інтер’єром та можливість проконсультуватися із сімейним лікарем в телефонному режимі.
Поки реформа вторинної ланки медицини лише починала поволі запускатись, первинка уже встигла навіть «посмакувати» змінами. Адже розмови про сімейну медицину велися в Україні ще з 2009 року. Для прикладу, Камінь-Каширський ЦПМСД створили у грудні 2012 року (відповідне рішення прийняли на сесії районної ради), але як центр він запрацював із серпня 2013 року. Головною ідеєю було наближення первинної медичної допомоги до людей. Про те, чи вдалося досягнути мети, як змінювалась первинка впродовж цих десяти років та які виклики довелося долати на шляху до позитивних змін, розповів керівник Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги Ігор Петрович Соловей.
– Ігоре Петровичу, яка чисельність працівників вашої медичної родини станом на сьогодні? Які структури підпорядковуються центру і як вони еволюціонували за останній період?
– Нині структура закладу визначена за первинним рівнем надання медичної допомоги. Сюди входять 13 лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини та 5 фельдшерсько-акушерських пунктів. Впродовж останніх літ частина приміщень цих установ була відремонтована чи реконструйована (як у Черче, Хотешові, Камені-Каширському), а деякі зведені з нуля. Так, сучасні нові будівлі тішать відвідувачів амбулаторій у селах Пнівне, Піщане, Нуйно, Полиці, Бузаки, Воєгоща. Завдяки безвідповідальному підряднику затрималися роботи з облаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення у Видертській АЗПСМ. Адмінреформа 2021 року забрала з нашого переліку Тоболівську, натомість доєднала до нас Великоглушанську АЗПСМ.
У нашому колективі працює понад 200 працівників, серед яких є ті, хто віддав цій справі понад пів століття. До речі, четверо наших співробітників зараз несуть службу в ЗСУ.
– Який період реформування, на вашу думку, був переломним?
– Коли Міністерство охорони здоров’я очолила Уляна Супрун, реформування медицини перейшло у нову фінансову площину. Ми ще раз провели процедуру реорганізації. Цього разу стали комунальним некомерційним підприємством – так би мовити, автономізувалися. Це потрібно було зробити для того, щоб вступити у прямі фінансові стосунки із Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Паралельно із цим відбувався процес підписання декларацій із жителями громад. Із жовтня 2018 року первинна ланка медичної допомоги району почала фінансуватися по-новому – за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Водночас починає діяти новий Порядок надання ПМД, обов’язковий для виконання всіма закладами первинної медичної допомоги незалежно від моделі фінансування. Це дало змогу підвищити заробітну плату медичним працівникам, а також забезпечити лікарські амбулаторії центру усім необхідним для надання первинної медичної допомоги. Не зважаючи на всі виклики нам вдалося зберегти більшість наших працівників, тож у кожному населеному пункті можна отримати належну долікарську допомогу.
Із позитивного – пацієнт має право обрати самостійно сімейного лікаря, записатися на прийом у зручний для нього час і отримати безоплатну медичну послугу в рамках програми медичних гарантій.
– Як бути тим, хто не встиг підписати декларацію? Що пацієнт повинен знати про роботу сімейного лікаря?
– Невідкладну допомогу ми надаємо кожному, хто її потребує,незалежно від наявності декларації. Ми надаємо допомогу 24 години 7 днів на тиждень. Але це не означає, що до лікаря треба телефонувати у позаробочий час.
– Як щодо останніх інновацій в первинці?
– Наш заклад має можливість надавати послуги жителям громади, які потребують паліативної допомоги. Тобто пацієнту будь-якого віку із захворюванням, що обмежує та загрожує життю. Маємо можливість виїхати для цього безпосередньо до хворого.
– Десять років – насправді не малий період трансформацій. Чого, наразі, ще вкрай потребує наша первинка?
– Не вистачає насправді сімейних лікарів, особливо у сільських амбулаторіях. Часто у відпустку важко піти. Тож будемо раді новим таким працівникам у Бузаківській, Воєгощанській, Нуй-нівській, Карасинській та Піщанській АЗПСМ. А тих, хто вже з нами, вітаю з пройденим разом десятилітнім шляхом реформ. Ви завждим поряд – і в миті радості, і в періоди, коли важко. Ми разом вчимося, адаптовуємося й виходимо на новий професійний рівень. Спасибі за віддану працю й що завжди вболіваєте за нашу спільну справу!
Спілкувалася
Іванна ГАЙДУЧИК.
