Клята війна продовжує забирати життя наших захисників. Днями на передовій, мужньо боронячи українську землю, полягло троє наших краян – уродженців Любешівської та Прилісненської громад.
На Донеччині при виконанні бойового завдання загинув житель села Тоболи Пронцевич Олександр Іванович. Не дожив він до свого 50-річного ювілею всього два місяці.
Олександра мобілізували до лав сухопутніх військ 6-го березня, був старшим сержантом. Загинув 28 червня внаслідок мінно-вибухової травми в районі Новоукраїнки Донецької області. Без чоловіка та тата залишилися дружина і троє згорьованих донечок. Не втамувати болю й матері, яка втратила свого сина… Провівши коридором пошани з усіма почестями, бійця поховали 1 липня на кладовищі в рідному селі.
«Він завжди був привітний до людей, поміркований… Це був хороший сім’янин та господар. Дуже любив своїх дівчат: і дружину, і донечок. На жаль, так і не встиг видати жодну з них заміж, не діждався онуків. Звістка, що його не стало, обірвала внутрішній світ кожного з нас… Болить всім… Усією громадою низько схиляємо голови у скорботі та глибоко розділяємо біль втрати з рідними та близькими. Низький уклін нашому воїну-захиснику!», – висловлює співчуття староста Тоболівського округу Наталія Балик.
Це вже третя болюча втрата для тоболівців від початку повномасштабної війни: у квітні тут поховали 24-річного Василя Величка та 36-річного Сергія Невара.
У боротьбі проти російського агресора нещадна війна забрала життя ще одного мешканця Прилісненської громади – жителя села Галузія Віктора Вікторовича Білова, 1981 року народження.
Ще у 2014-ому він пішов добровольцем на фронт. Цьогоріч 25 лютого знову вирушив давати відсіч рашистським агресорам. Його життєва хода зупинилася внаслідок поранення, отриманого під час ворожого ракетного удару по командно-спостережному пункту поблизу Любомирівки Миколаївської області. Без тата, на жаль, залишилась донечка-другокласниця.
«Згорьована мати важко переносила службу в АТО, як перенести таку втрату зараз? Найменший син із чотирьох дітей у сім’ї, який завжди допомагав і підтримував маму. Віктор відзначався високими моральними якостями, добротою та людяністю. Був відмінником у школі. З дитинства мріяв займатись радіотехнікою, свою мрію здійснив. Багатьом людям у селі охоче ремонтував техніку, працював у фірмі з підведення Інтернету. Завжди був привітний і готовий допомогти…», – зазначають на офіційній фейсбук-сторінці Прилісненської територіальної громади.
Нагадаємо, 2 травня в боях за Україну загинув також житель Прилісного 32-річний Михайло Лопушик.
А у селі Залізниця 1 липня сотні людей провели в останню дорогу захисника Швирида Валерія Васильовича. Військовослужбовцю було 34 роки. Боєць поліг 23 червня під час виконання бойового завдання на території Луганської області.
«Висловлюю щирі співчуття сім’ї Валерія Швирида із Залізниці, його рідним та близьким. Розділяю ваш біль та непоправне горе. Вічна пам’ять та слава Герою! Не пробачимо….. Слава Героям, які захищають Україну!» – зазначив очільник Любешівської громади Олег Кух.
Іванна ГАЙДУЧИК.
