Олександр та Каріна Ласуни із Сєверодонецька дарували глядачам Сходу України народне мистецтво, популяризуючи національну культуру
Олександр і Каріна є вокалістами професійного ансамблю пісні і танцю «Радани» Луганської обласної філармонії, який із 2015 року наполегливо працює над вивченням, відтворенням та розвитком українських традицій, національної пісенної та хореографічної спадщини.
Однак безжальна війна зламала всі надії і плани. Сьогодні вся інфраструктура стотисячного міста, де збудували сімейне гніздечко Ласуни, знищена. Житловий фонд зруйнований вщент, більшість будинків відновленню не підлягають.
Ласуни, тікаючи від обстрілів на волинське Полісся, боялися не лише за власні життя, але й за ще ненароджену дитину. На той час Карина була на дев’ятому місяці вагітності…
— Абсолютно не за таких обставин ми з дружиною чекали на народження первістка, — ділиться ще зовсім свіжими емоціями Олександр. — На щастя, спокій жінці із дитям під серцем вдалося знайти у Камені-Каширському. Тут проживає моя рідна тітка Галина, яка й допомогла знайти нам прихисток. Дорогою дуже хвилювалися, аби через стрес не почалися передчасні пологи і не довелося народжувати у підвалі лікарні чи розбомбленого будинку. На щастя хлопчик Дениско “потерпів” із появою на світ, народився у визначений природою строк — 24 квітня, у день Воскресіння Христового, — задоволено розповідає Олександр.
Почувши вперше мову Каріни і Олександра Ласунів, важко сказати стверно, що вони прибули з російськомовного регіону. Розмовляють вони відшліфованою українською, бо там, у Сєвєродонецьку, пропагували українські народні та сучасні пісні. Популяризувати рідне слово та культуру серед людей, які щоденно споживають інформацію з російських телеканалів, Олександр і Каріна вважали своєю місією. І пишалися цим.
— Українська пісня є окрасою нашої національної культури, об’єднує нас у різних куточках держави. Ми щасливі тим, що певною мірою причетні до великої справи, — зізнається співоче подружжя. — Якщо на Волині притаманні до виконання перлини пісенної творчості “Ой у вишневому саду”, “Ти ж мене підманула”, “Ой на горі та й женці жнуть”, то натомість фольклорна спадщина Луганщини багата популярними народними піснями, як от “Їхали козаченьки степом, долиною”, “Чорноморець їде”, “Милий вареничків хоче”, “Ой вишенька-черешенька” тощо. Втім ідеї у нас спільні, тож хотілося б спробувати заспівати разом із вашими артистами. Мрі-ємо, щоб у кожному куточку нашої держави стало модно бути українцем, а надто в нелегкий для усіх нас час боротьби за свободу, — висловили побажання сіпврозмовники.
Леся МІНІБАЄВА.
