Три десятиліття тому чимало національно свідомих мешканців Камінь-Каширщини також були активними учасниками подій, котрі тепер є частиною історії становлення нашої самостійної країни, причетними до руху спротиву комуністичній диктатурі. Напередодні відзначення пам’ятної для українців дати — тридцятої ювілейної річниці Незалежності України — у Камінь-Каширському краєзначому музеї місцеві поборники української незалежності поділилися спогадами про той нелегкий переломний час, розповіли про труднощі та виклики, які їм довелося здолати, в меншості протистоячи великій тоталітарній системі, про свої відчуття, коли над Каменем-Каширським вперше замайорів синьо-жовтий стяг.
Борис Заблоцький, Святослав Гайдук, Сергій Мельничук, Дмитро Сидорчук — люди, які стояли в авангарді Народного Руху України, творили локальну мережу організації, щиро повідали гостям проведеного тут заходу сокровенні, часто невідомі широкому загалу факти, а також разом пригадали перебіг знакової події, що відбулася 1 вересня 1991 року. Тоді у місті освятили та урочисто підняли національний прапор, до чого причетними волею долі стали й вони самі. Вікопомну мить зафіксувала фотокамера багатолітнього фотокореспондента редакції газети “Полісся” Віктора Літвінчука, зберігши для нащадків матеріальний артефакт — світлину, що, власне, і була головною темою обговорення. На фото, окрім промовців, присутні відшукали ряд інших відомих багатьом краян, серед них Романа Шпарика, Ростислава Кухтея, Івана Бельського, Віктора Заїку, Івана Мисіка, Василя Бондаря, який цього дня відвідав музей і також доєднався до спільної бесіди. Насамперед прикметна світлина постатями діток вбраних у вишиті строї, котрі несуть вулицею міста розгорнутий стяг, чим ніби підкреслюють, що молода країна народжена для них, їхнє майбутнє творитиметься разом із неНе оминули увагою на заході не менш важливого в історичному плані бою за звільнення від нацистів Каменя-Каширського, який трапився в ніч із 19 на 20 серпня 1943 року. Дещо про свого роду унікальну визвольну акцію, проведену українськими повстанцями, розповів керівник районної спілки краєзнавців Валерій Хитрик. Продовжив його розповідь старожил Іван Бащук, доповнивши живими описами пережитого ним особисто. До слова, кількох загиблих у тому бою упівців із почестями поховали поруч з міських храмом пророка Іллі, про що також пригадав пан Іван. Згодом, уже за часів незалежної України, у 1992-му році, на честь загиблих Героїв встановили пам’ятний знак. Ініціатором гарної справи та причетної до її втілення виступила громадська організація “Доля”, незмінним керівником якої з тих пір залишається Петро Левчук. Підсумували тематичну зустріч піснею у виконанні вихованки міської дитячої школи мистецтв Катерини Карпік і новою світлиною на згадку.
Олександр ПРИЙМАК,
фото автора
і Віктора ЛІТВІНЧУКА
