До рідного додому, в село, котре любить всім серцем і прославляє своїми яскравими спортивними здобутками, найцінніший та направду омріяний трофей змагань міжнародного рівня привезла гравчиня національної жіночої збірної України з регбі-7
Оксана Пасічко (на фото).
Разом із не менш бойовими товаришками по команді нещодавно вона розгромила на полі столиці Угорщини (Будапешту) чеських регбійниць, вирвавши у суперниць перемогу з рахунком 14:5. Цим вольовим досягненням українки довели, що українська збірна гідна бути серед когорти найсильніших європейських команд. Вже нового сезону наші красуні захищатимуть синьо-жовті барви в елітному дивізіоні. Побажаємо їм успіху! 
Сьогодні ж пропонуємо увазі читачів розповідь Оксани про те, як вони виборювали ту славну вікторію.
— Взагалі ми їхали в Угорщину виключно за перемогою. У перший день приїзду, під час розминки, команда трохи засумнівалася у своїх силах. Надворі панувала шалена спека, сонце палило нещадно. Моментами від того темніло в очах, паморочилася голова. Переживали, що якщо так буде на самому чемпіонаті, то невідомо, як складеться гра. Але, на щастя, впродовж двох днів поспіль небо вкривали хмари, згодом непогано так задощило. Через що в перший день змагань останню гру нам перенесли, так як злива не вщухала, а поле видавалося схожим швидше на басейн.
Наступного дня впевнено вийшли у фінал, знову на збірну Чехії, як було попереднього туру цього чемпіонату. Тоді ми їм поступилися і завершили командний виступ, задовольнившись “сріблом”. Тому в другому турі викладалися, що є духу, аби взяти реванш і забрати “золото”. Що нам насамкінець і вдалося… Емоції досі зашкалюють. Це не порівняти ні з чим. Ми і плакали, і сміялись одночасно. Шкода, та без травм не обійшлось. 
Але головне, що ніхто не падає духом. Особисто для мене нинішній турнір був вирішальним. Так як я собі поставила ультиматум: якщо програємо – залишаю збірну, якщо ж “золото” наше – продовжую захищати честь синьо-жовтих. Тому я ще пограю. Великою приємністю було отримати в подарунок від тренера Грузії футболку національної збірної Грузії. Для регбістів — це прояв великої поваги, – повідала журналісту “Полісся” Оксана Пасічко.
Олександр ПРИЙМАК.
