Журналістам «Полісся» неодноразово доводилося чути нарікання на скупчення біля лабораторії Камінь-Каширського центру первинної медико-санітарної допомоги. Люди вважають, що було б доречно розділити дорослу й дитячу черги, ввівши ще одну штатну одиницю абощо. Мовляв, треба, щоб забір крові робили 2 працівники, бо ажіотаж під 20-им кабінетом усім завдає незручності й несе загрозу «підхопити» чужу хворобу. Однак в центрі переконують: внесення змін в роботу лабораторії позбавлене логіки. Черги утворюють самі ж люди, поспішаючи зробити все й відразу. Звичайно, можливо мінімізувати соціальну напругу шляхом попереднього запису на обстеження, однак такий варіант навряд чи влаштує охочих вирішити свої проблеми за один день, а то й ранок.
– Зараз черги всюди. У державних структурах для таких випадків передбачений попередній запис і ми впроваджуємо цей досвід у практиці сімейних лікарів. Насправді, можемо також ввести реєстрацію на лабораторне обстеження, встановити норму обстежень на день, і позбутися черг. Але чи буде людині зручно їхати через певний час, аби зробити аналіз? Водночас, користуючись приблизними розрахунками часу, ми точно не вкладемося у той мінімум тестів, які щоденно робимо, і чекати доведеться значно довше, – зауважив головний лікар ЦПМСД Ігор Соловей.
Ігор Петрович також зазначив, що лабораторія працює з 9 до 15 години і цього часу, фахівців та устаткування задосить для забезпечення потреб первинки. Створювати додаткові робочі місця теж невиправдано, адже найбільші скупчення зазвичай після вихідних, в період медоглядів та сезонних захворювань, водночас у післяобідні години людей немає. Відтак вранішні скупчення не зникнуть, доки самі ж пацієнти не виховають в собі культуру сучасного користування послугами. Тим паче, що лабораторне обстеження найперше проводиться для лікаря, аби всебічно оцінити стан пацієнта і кваліфіковано надати йому допомогу, а не для цікавості самого ж пацієнта (від чого люди не можуть відвикнути).
У середньому в лабораторії щоденно приймають від 100 до 170 осіб, хоча з настанням літа статистика дещо знизилася. Наразі тут працює 4 особи: 1 фахівець робить забір крові, 1 – аналіз сечі, 1 працює за гематологічним аналізатором і 1 асистує. Зізнаються, намагаються робити все максимально оперативно, однак кожен аналіз потребує дотримання відповідної методики і процедури проведення. Наприклад, для визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) потрібна щонайменше година. До того ж це робиться вручну. Що ж до інших показників – гемоглобін, еритроцити, тромбоцити, кольоровий показник, лімфоцити, лейкоцити тощо, – то їх визначають за допомогою аналізатора крові міжнародного стандарту.
Потужний апарат, але один, що також потрібно брати до уваги. Тож за годину на ньому можна провести максимум 60 тестів (один аналіз за хвилину). Як повідомили працівниці лабораторії, завдяки сучасному технічному забезпеченню їхні аналізи можуть прочитати навіть закордоном. Така апаратура наразі є у Камінь-Каширській первинці, Волинській обласній лікарні та в Боголюбах. У тому ж 20 кабінеті також проводять швидкі тести на цукор та холестерин, тривалістю 30 і 60 секунд відповідно. Водночас потрібно враховувати час на забір аналізів, проведення обстеження, оформлення і видачу результатів. Крім того, за потреби лаборанти також ходять окремо забирати кров у ковідних хворих, що потребує спеціальної підготовки, й інколи їздять на виклики до хворих додому. Аналізують і венозну кров пацієнтів сільських амбулаторій, у яких відсутні відповідні фахівці. Наприклад, Нуйнівської і Хотешівської. Лаборантки визнають — роботи вистачає, пересиджувати ніколи, однак збільшення штату об’єктивно не внесе якісних змін. По-перше, через ті ж технічні можливості апаратури і методики, а по-друге – через неорганізованість людей. Все ж не всі дослідження проводяться суворо натщесерце, деякі аналізи можна здавати й ближче до обіду без жодних затримок і стовпотворінь, головне – розрахувати свій час.
Іванна ВЕЛИЧКО.
