У липні 2020 року Камінь-Каширський лишився без свого державного нотаріуса, що призвело до, без перебільшення, справжнього колапсу. Позаяк приїжджий фахівець фізично не спроможний справитися з усім обсягом робіт за неповні 16 годин робочого часу в місяць. Тож щоразу в 1-шу і 3-тю середу місяця у приміщенні, де приймає державний нотаріус, ніде яблуку впасти: камінь-каширці приходять сюди подати чи забрати свої документи і, часто, простоявши день під дверима, повертаються додому ні з чим. Так було, зокрема, і 24 березня.
Аби встигнути потрапити на прийом, перший чоловік прибув до нотаріуса ще за 10 хвилин 5-ї години ранку. Станом на 10 годину в «живу» чергу уже записалося 54 людини і список продовжував рости. Як виявилося, більшість з присутніх приходить сюди далеко не вперше: роками не можуть оформити спадщину чи приватизувати землю.
– Ще рік тому здала документи попередньому нотаріусу Ірині Кузьміній. Тепер щосереди приходжу і не знаю, чи буде моя справа готова, чи ні. Чекаю і нічого не можу дочекатися, журиться Галина Яківна з села Раків Ліс. – Ми подавали справи 2-3 роки тому – і досі не можемо переоформити спадщину. Добре, що я хоч з ближнього села, а ті люди здалека. Уявіть, скільки вони грошей проїжджають, скільки здоров’я втрачають, – додає з її односельчанка Тетяна Степанівна. Вона також стоїть у черзі зрання, але вже потрапила в кінець списку. Через тісняву у приміщенні і стрес жінка почуває себе погано і змушена повертатися додому.
Під дверима кабінету здебільшого люди старшого віку, але є й молодь. Приїхали з різних кінців Камінь-Каширщини: Сошичне, Личини, Качин, Оленине, Теклине, Підріччя, Воєгоща, Брониця, Грудки… Усі схвильовані, проте намагаються ставитися лояльно один до одного. З розумінням ставляться і до нотаріуса, але, жаліються, не мають уже сил оббивати ці пороги. Бо, виходить, про адміністративну та інші реформи вищі чини подбали, а про людей, як завжди, не подумали. Через цю владну нерозсудливість і незнання ситуації зсередини селяни тепер змушені «ходити по муках».
– Ми нотаріуса не винуватимо, знаємо, що і йому важко. Працює 2 дні у місяць, а людей скільки. Але якщо об’єднали три райони, то треба, щоб був свій фахівець на постійній основі. Сьогодні ви бачите, що робиться з народом? І це в час поширення коронавірусу! За що ми страждаємо? Ми ж не без грошей усе оформлюємо, немало платимо. Невже держава, районна влада, наша громада не можуть знайти нотаріуса?! Хай доплачують йому, допомагають. Як добитися правди? У кожної людини є сім’я, господарство, робота. А то ж не один рік так скитаємося. Як ту землю до 2025 року приватизувати, якщо елементарного зробити не можна вже скільки часу, – один поперед одного бідкаються стомлені чергами пенсіонери, вдови, опікуни. Через часову невизначеність декому з них неодноразово доводилося переписувати доручення, дані рідними, яких представляють, є й такі, що починали оформлювати право на спадок (чи землю) разом зі своїми чоловіками, але за цей час ті померли, дехто домагався видачі документів через суд тощо. Люди кажуть, що опинилися в глухому куті: з мізерних пенсій грошей на послуги приватного нотаріуса не назбираєш, а хто й хотів би перейти, аби пришвидшити процес оформлення паперів, то не може цього зробити, бо справу вже відкрито. Погіршив ситуацію і затяжний карантин.
Не в кращих умовах опинився і сам нотаріус Віктор Кух, який працює на два райони (у старому розумінні їх меж): Камінь-Каширський і Любешівський. Однак якщо в Любешівській державній нотаріальній конторі йому допомагає 4 фахівці, то в Камені-Каширському – лише 1 помічник і секретар. Натомість обсяг роботи тут майже втричі більший. Як наслідок, у таких умовах встигають нормально опрацьовувати і оформити тільки документи любешівців.
– Два робочих дні у місяць в Камені-Каширському — вкрай недостатньо. Я виконую свою роботу, наскільки можу її виконати. Але, загалом кажучи, тут потрібен спеціаліст, який би постійно цим займався. Люди звертаються з різними питаннями і з кожним треба індивідуально поговорити, надати кваліфіковану консультацію, а потім зробити вихід документів по факту майна, на який вони претендують. Це може займати від кількох хвилин до години з однією особою. Чимало часу треба виділити на видачу документів (на один вид нерухомого майна видача свідоцтва займає більше півгодини), реєстрацію в державному реєстрі речових прав. Це не те, що колись: надрукував і видав. Зараз уся документація проходить через інтернет в режимі реального часу. До того ж система не завжди працює належним чином. Тобто, є форсмажорні обставини, які не завжди залежать від нас, проте ми допомагаємо людям, чим можемо, – зауважив Віктор Іванович.
Щоб знайти відповіді на запитання людей, журналісти звернулися у Камінь-Каширську районну державну адміністрацію. Там нам повідомили, що вживають можливих заходів для вирішення цієї непростої ситуації. Однак, об’єктивно, врегулювання озвученої проблеми не входить у компетенцію органів виконавчої влади. Згідно із законом, державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідовуються Міністерством юстиції України, натомість їх штати затверджуються обласними управліннями. Очевидно, у нашому випадку рішення приймає Головне територіальне управління юстиції у Волинській області, яке, схоже, наразі працює над оптимізацією кадрів у регіоні. Новопризначена голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Ольга Ващук звернулася до начальника відомства Валентина Кухарика з клопотанням у найкоротший термін забезпечити Камінь-Каширський державним нотаріусом, аби зняти соціальну напругу в районі. З цього приводу також адресували офіційного листа керівництву Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів). Чи почують відповідальні за нотаріат структури людей і їх представників, дізнаємося згодом.
Іванна ВЕЛИЧКО.
