Незалежна громадсько-політична газета

Кондитерка-самоучка може дати урок й іменитим майстрам

118321234_2409976062639210_3080397201053544221_n

Кажуть, ім’я впливає на долю людини. Не знаю, наскільки це виправдано, але у випадку Юлії Віліч з Погулянки починаю навіть вірити в ідеї апологетів світових змов. Дуже вже вона нагадує мені Юлія Цезаря, який, вважається, міг одночасно читати, писати і диктувати своїм секретарям відразу 4 різні листи. Так і наша героїня: викладає, перекладає, грає на фортепіано, співає, малює, а тепер ще й незвичайні торти пече і створює власні рецепти, веде кулінарний блог. І якщо потяг до мистецтва у неї з дитинства, а англійську мову методично вивчала, то кондитерські вміння опанувала зі швидкістю світла. За якихось пів року! 

109972779_294837291759091_75008762531783565_n

 

 

105282775_156143886034996_8957024756417845934_n

 

 

142108205_1054320318414125_1432830183503356648_n

Донька педагогів, мабуть, апріорі не могла обрати іншої професії. Тож, як і старші брат з сестрою, здобула диплом вчителя. Опісля вирішила втілити дитячу мрію – вивчилася на музичному відділенні ЛПК, а коли усвідомила, що в цій сфері успіху досягають одиниці, отримала диплом магістра англійської філології в столичному вузі (хоча англійську до того вчила, здебільшого – самостійно). Тепер пише і перекладає тексти для сайтів з оренди авто по всьому світі, а в Луцьку викладає у приватній школі іноземних мов. От тільки лінгвістичні вправи не задовольняють естетичні пошуки невтомної дівчини.
— Викладач-перекладач – це основна робота, яка приносить дохід. Але є бажання займатися чимось для власного задоволення. Я людина творча, обожнюю мистецтво у всіх його виявах. Кулінарія дозволяє вивільнити цю енергію. Буває, вночі доводиться не спати, але це заняття приносить мені задоволення і це – головний рушій, – пояснює новоспечена кондитерка. – Тільки у мене немає захопливої історії з дитинства, де я в 7 років почала хліб випікати чи торти прикрашати у 10. Більше того, у студентські часи мені хіба що макарони можна було довірити, – звіряється, щиро посміхаючись. – Але коли ти переборюєш страхи, пробуєш і розумієш, що у тебе щось виходить, ще й відгуки медом лягають на душу – це так затягує, що вже не можеш зупинитися.
101325125_254081515860387_3944524681753178034_nСпочатку Юлія була любителем, готувала собі екзотичні перекуси за усіма законами здорового харчування, зрідка – пироги-шарлотки. Але з початком карантину її життя різко змінилося. Перекладацька робота зупинилася, як і перемінилися плани професійно займатися вокалом у Києві. Як наслідок, виникла потреба заповнити вільний час, якого дівчина так боїться. Так усю весну-літо провела в «солодкій» самонауці, бо захотіла вивчати все й відразу. А якщо Юля вирішила, то так і має бути! Найбільше довелося поборотися з приготуванням карамелі. Каже, через специфіку рецепту вийшло не з першого, і навіть не з другого разу, однак зараз може приготувати її із закритими очима.
103537700_2982399031814414_2910154253560201029_n

За деякий час в одній із кулінарних груп з’явився перший Юлин рецепт. І зірвав овації. Люди настільки активно реагували, що кондитерка-початківець уже не могла зупинитися. Писала в соціальних мережах інформацію, рекомендації, викладала фото. Зайнялася декоруванням, але і цього їй було мало: інтернет переповнений подібним контентом. Тож загорілася ідеєю створення реалістичної або, як її ще називають, 3D-випічки. Тут, зауважимо, потрібно бути скульптором і трішки художником. Дівчина професійно не вчилася ні тому, ні іншому, тож ще раз довела собі, що найголовніше – це природні задатки і бажання.
147487563_891881701642152_6895704834299665071_n

– Я просто уявляю смак свого майбутнього витвору і намагаюся відтворити його рецепт. Власне, з весни тільки те й роблю, що постійно щось вигадую. Деякі рецепти створювала не за смаком, а за кольором. Хотілося візуально красивого десерту. Мені подобається злиття білого й червоного, обожнюю кокос і вишню, але такого поєднання не куштувала у відомих солодощах. Уявила це і приготувала, – з легкістю розкриває творчий процес молода кондитерка.
І якщо у авторських рецептах Юлія встановлює свої правила (з урахуванням азів випічки), то в царині реалістичних десертів таки мусить частково дотримуватися відомих. Каже, 3D-десерт не вирізати зі звичного пухкого бісквіта, тому потрібен спеціальний рецепт і обов’язково – стабільний крем. Натомість покриття уже залежить від задуму. Наша героїня віддає перевагу пластичному шоколаду, який потім розмальовує. Бере предмет і старається максимально його скопіювати. Аби якомога реалістичніше передати фактуру – попередньо продумує, який з харчових матеріалів підходитиме, що можна поєднати між собою. Година-дві роботи і солодкий «Малосольний огірок» чи «Кукурудза» готові.
З секретами роботи, як із рецептами своїх шедеврів, Юлія Віліч не таїться. Завжди рада допомогти іншим і тішиться, коли у когось щось виходить. Сама ж має багато планів щодо нових кулінарних звершень. До того ж хоче спробувати готувати антигравітаційні десерти (коли маса торта знизу значно менша, аніж зверху). А затим – проводити свої курси. Бо ж попри малий досвід (менше року), її порад уже допитуються багато господинь. Хоча це й не дивно, бо Юля пише про все детально, а головне – легко і доступно, з гумором і неймовірно апетитними фото. Тож навіть якщо ви переконані, що випічка – зовсім не ваше, її акаунт в інстаграмі переконає у зворотньому.
150047560_850343159077112_3257385182891937100_n

— Я не з тих, хто здається. Усе, що вмію і знаю, досягнула сама. І це стосується не тільки кулінарії. Якщо мені щось сподобається – я прикладу максимум зусиль, щоб цього досягнути, – підкреслює дівчина. Тож нехай її прагматизм зарядить енергією дії і вас, любі читачі.
Іванна ВЕЛИЧКО.

 

Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!

ПУБЛІКАЦІЇ, ЦІКАВО

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *