Конфлікти, пов’язані з вирізанням лісу, на Поліссі трапляються нерідко. Дедалі більше зачіпають людей всуціль вирізані в лісах ділянки. Таке інтенсивне господарювання викликає у місцевих мешканців підозри про недобросовісність роботи лісівників, а найпринциповіші з активістів відкрито висловлюють останнім свою недовіру, проводять лісові рейди й привертають до проблеми лісової галузі увагу громадськості.
Нещодавно суспільний резонанс отримала проблема вирубки лісів у Сошичненській територіальній громаді. Так, підозрює депутат місцевої сільської ради Віктор Семенюк, деревину поблизу села Запруддя вирізували незаконно. Народний обранець стверджує: земельна комісія сільської ради не погоджувала рубок на цій ділянці. А на підтвердження своїх слів надає відповідь на депутатський запит, скерований ним до керівництва сільської ради. Засвідчений підписом сільського голови Ігоря Волосюка документ свідчить, що «з 25.11.2020 року ніяких погоджень з лісовими господарствами, які знаходяться на території Сошичненської сільської ради, щодо вирубок лісу (ділянок) не проводилось». І все б нічого, але в обласному управлінні лісового та мисливського господарства стверджують, що всі дозвільні документи, в тому числі й погодження Сошичненської сільради, на цю ділянку мають. А провести суцільну санітарну рубку рекомендували фахівці Херсонського лісозахисного підприємства. Лісорубний квиток теж виписали. І дійсно, в електронному реєстрі лісорубних квитків знаходимо документ на суцільну санітарну рубку в 41 кварталі 2 виділі Сошичненського лісництва ДП «СЛАП Камінь-Каширськагроліс». Згідно з даними, на площі 0,9 га дозволено до заготівлі 69 кубів деревини. Рубка ідентифікована як розпочата, її виконавець – стобихівський підприємець. Початок дії відповідного дозволу датується 25 грудням 2020 року, закінчення – 31 грудня цього ж року. Подібне неспівпадіння викликає запитання. Як непогоджена ділянка стала погодженою? Активістам це поки невтямки. Вони схильні вважати, що хтось каже правду, а хтось лукавить.
– У жовтні минулого року лісгосп звернувся до депутатів попереднього скликання за погодженням ділянки суцільної санітарної рубки поблизу Запруддя. Ми їздили оглядати деревину і одноголосно вирішили відмовити: там не було сухих і вражених короїдом дерев. Мабуть, лісівники почекали, поки зміниться депутатський корпус, і звернулися по-новому. Також я говорив з депутатами: деяких членів земельної комісії, яка й затверджує ділянки, взагалі не запрошували. Інші відхрещуються, що це обговорювалося по телефону, але цього не може бути, бо я надзвичайно серйозно ставлюся до таких справ: був на кожній комісії і не чув, аби хтось звертався, – відстоює свою позицію Віктор Семенюк. – Нещодавно хотів взяти в сільській раді протокол цієї комісії, аби дізнатися, хто підписував славнозвісний дозвіл, але мені його не дали. Думаю, на той час його могло й не бути. Але я доведу цю справу до кінця, бо знаю, що це – афера. Якби ж дійсно ділянку треба було різати – я б не мав нічого проти. Але цей ліс не порівняєш з площами, які ми в жовтні погоджували Волинському військовому лісгоспу – там дійсно були б збитки, якби усе залишилося як є. Аби в державу пішли якісь кошти, ми погодили рубку, бо розуміли, що інакше гарний ліс перетвориться у дрова. Тут інша ситуація.
фото ілюстративне
Зі своїми підозрами щодо ділянки поблизу Запруддя депутат звернувся до поліції. Зокрема, каже, просив правоохоронців витребувати накладні, коли вивозилася деревина з цієї ділянки. Але, зауважує, не побачив з їхньої сторони інтересу, тому добиватиметься правди депутатськими запитами, аби перевірити усе самостійно. Крім того, додає, звертався до правоохоронців, коли зупинив транспорт з лісом, якість якого, на його погляд, не відповідала зазначеній у дозвільних документах і була значно кращою, аніж свідчать «офіційні дані». Поліцейські ж оперативно «перевірили ці повідомлення» і встановили, що «порубка поблизу села Запруддя є законною. Вона відбувалася на підставі лісорубного квитка, з усіма дозвільними документами». Спростували правоохоронці й другу підозру, залучивши до перевірки спеціалістів охорони лісу. «Відповідно до їх висновку, якість деревини відповідає зазначеній у товаро-транспортній накладній». Проте і сам заявник, і інші противники численних вирубок лісу піддають надані поліцією висновки сумніву. Вони вважають, що для детального і прозорого вивчення ситуації правоохоронці мали б залучити незалежного експерта, а не лісову охорону, підпорядковану Волинському ОУЛМГ («державна лісова охорона – це не окремий державний орган чи підрозділ, а тільки визначений перелік посадових осіб лісового господарства, які входять до штату лісогосподарських підприємств, об’єднань, лісонасіннєвих інспекцій, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України», – зазначається на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства).
– Насправді, всі розуміють ситуацію. У лісгоспів багато проблем, але ніхто не звертає на це уваги. Дивно, що ліс щоденно вивозять, але державні підприємства мають мільйонні борги. Про схеми заниження цін на деревину теж відомо загалу, – далі коментує ситуацію Віктор Семенюк. – Як можна бути впевненим у стовідсотковій законності цієї рубки, якщо, коли я викликав поліцію до Запруддя, приїхав інженер лісгоспу і стверджував, що це рубка головного користування, а документи привезли на зовсім іншу ділянку. Невідповідності в маркуванні люди теж помічали не раз. З проблемою вирубок місцеві жителі звертаються до мене щодня і це не можна облишити.
У результаті, кожен залишився при своїй думці, але принципова позиція усіх сторін означеної ситуації свідчить про те, що для громадськості питання вирубки лишається відкритим і, ймовірно, знайде своє продовження у майбутньому. Люди ж висловлюють сподівання, що відповідні служби стануть на бік справедливості і прав громади, як їм і належить.
Іванна ВЕЛИЧКО.
Від редакції:
коли матеріал було підготовлено до друку, редакції стали відомі нові подробиці і обставини справи, яка спричинила конфлікт. Про них – в одному з наступних номерів газети «Полісся».