Анатолія Федоровича Буська, керівника промислового підприємства, благодійника, депутата обласної ради від фракції ВО «Батьківщина», немає потреби особливо відрекомендовувати. Адже в районі і так усі знають його, як людину активної життєвої позиції, яка всю себе вкладає у роботу, як доброчинця, який не рахує своїх хороших справ, а примножує їх. Він порядний, чесний, врівноважений і людяний.
При цьому не забуває найголовнішого покликання – бути чоловіком, у якого слово не розходиться з ділом. Це людина, з якою достатньо просто приємно поговорити, щоб повірити у її щирість.
— Анатолію Федоровичу, нинішня депутатська каденція обласної ради добігає кінця. Що найважливіше вам вдалося зробити за ці неповних 5 років?
— Не буду піаритися на конкретно зробленому. Хай про це скажуть депутати міської і районної рад, їх керівники, а головне – мої виборці. Мені не соромно перед громадою міста і району за те, що вдалося зробити.
Завдяки співпраці із колегами депутатами обласної ради, її головою, обласною державною адміністрацією, а також із районною і міською владою було виділено кошти на вирішення ряду наболілих проблем міста і району у сумі майже 15 мільйонів гривень. За ці кошти була проведена реконструкція вулиці Ватутіна (об’їзної дороги) у Камені-Каширському з облаштуванням тротуарів, реконструкція міського стадіону, який був зроблений ще за часів Польщі, освітлення по вул. 1 Травня аж до території льонозаводу та інше.
— А чи маєте ще якісь нереалізовані плани?
— Я повністю виконав свої зобов’язання (програму), з якими йшов на вибори у 2015 році як кандидат у депутати до Волинської обласної ради.
Хоча, зрозуміло, що всіх проблем у районі вирішити не вдалося. Впевнений, у майбутньому злагоджена робота, взаєморозуміння депутатів, місцевого керівництва, жителів Камінь-Каширщини знову матиме позитивний результат. Камінь-Каширщину потрібно розвивати, а для цього потрібно рухатися вперед. Вона має непоганий потенціал. Тож, гадаю, вдасться знайти правильні рішення для того, аби громади могли не тільки функціонувати, але й розвиватися.
— До речі, а як ви комунікуєте із жителями краю?
— У Камені-Каширському по вул. Шевченка, 5 постійно працювала і працює моя приймальня депутата обласної ради. Отже, сюди звертаються мешканці міста і району по допомогу на лікування та інші потреби. В силу можливого стараюся допомогти всім, хто звертається, за рахунок коштів особистого депутатського фонду і власних коштів. За ці неповні п’ять років сума наданої допомоги склала майже сімсот тисяч гривень.
— Як ви вважаєте, що є головним обов’язком кожного депутата?
— Передусім – бути відповідальним. Як депутат обласної ради я проводив свою роботу згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламентом Волинської обласної ради. Брав активну участь майже в усіх сесійних засіданнях (чергових та позачергових), у засіданнях постійних профільних комісій та тимчасових контрольних комісій, які проводилися регулярно.
Вважаю, що кожен депутат будь-якого рівня повинен робити усе можливе для того, аби в селі, місті, районі, області, загалом Україні був порядок, діяло право і працювала Конституція. Депутати мають бути чесними перед виборцями, пам’ятати про народ, натискаючи кнопку під час голосування. Це і є відповідальність – відповідальність за свої рішення і їх наслідки, які впливають на розвиток усіх сфер нашої країни.
— Анатолію Федоровичу, наближаються вибори до органів місцевого самоврядування. Чого ви чекаєте у майбутньому від цих виборів, і взагалі, яка доля чекає Україну?
— Перш за все я мрію про те, щоб закінчилася війна на Сході України. Щоб ми врешті подолали поріг бідності, щоб нас обминали всі політичні, економічні і екологічні лиха, коронавіруси, які звалилися на нашу голову, як прокляття.
Я мрію про те, аби влада, у тому числі і новообрана, завжди пам’ятала, що народ ввіряє їй свою долю лише на певний визначений законом час. Влада має служити народові, а не народ існувати для влади.
Я мрію про високий добробут нашого працьовитого народу, коли заздрість і нерівність будуть нарешті зруйновані в Україні наявністю потужного середнього класу і діючими в реальному житті законами про соціальний захист населення, котрі повинні забезпечити гідний рівень життя і старості наших батьків та ветеранів.
Я буду робити все для того, щоб в нашій державі приватна власність і гідність людини були захищені законом, а Нагорна проповідь нашого Спасителя стала найвищою духовною цінністю і правилом нашого життя.
Спілкувався Віталій НЕСТЕРУК.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
