Глибока рана, завдана Україні чорнобильською трагедію, залишається відкритою та продовжує доймати нестерпним пекучим болем навіть через три десятиліття. Цей біль відчувають сьогодні забруднені невидимим “мирним” атомом земля, повітря, ріки, він проникає у людські тіла страшними хворобами.
Першими дію смертоносної радіації того чорного квітневого ранку, коли потужний вибух розірвав на друзки четвертий енергоблок станції, відчули на собі працівники ЧАЕС, герої-рятувальники, які самовіддано кинулися гасити небачену раніше пожежу. Згодом їхніми шляхами пройшли десятки тисяч мужніх ліквідаторів, завдяки титанічній праці котрих тяжку біду вдалося приборкати і не дати їй обернутися ще більшим лихом. За це вони заплатили велику ціну – втратили здоров’я, віддали життя.
Ліквідатори чорнобильської катастрофи, “чорнобильці”, як ми усі звикли їх називати – не вигадані персонажі кінострічок, а звичайні люди із плоті та крові, що не побоялися дати бій атомній загрозі. Хоча знали, той бій – нерівний та може закінчитися для них трагічно. Але щоразу їхали в епіцентр масштабної техногенної аварії, наполегливо будували захисний саркофаг, старанно очищували навколишнє середовище, “вимивали” смерть із нашого спільного дому.
Із яких чимала кількість – уродженці Камінь-Каширщини. На жаль, на сьогодні залишилося серед живих у районі лише 68. 50 чуйних, безстрашних людей, місцевих жителів, котрі сміливо боролися із чорнобильською чумою та не дали їй поширитися далі планетою, відійшли у потойбічний світ.
Нині світ спіткало нове жахливе випробування – коронавірус, який, зокрема, не дозволив чорнобильцям приїхати цьогоріч 26 квітня до Каменя-Каширського, аби за гарною традицією разом відвідати пам’ятний знак, встановлений тут на згадку про ті далекі події, схилити голови та пом’янути хвилиною мовчання померлих побратимів. Однак громадськість про них не забула. Церемонія вшанування подвигу ліквідаторів відбулася, проте минула з урахуванням карантинних обмежень, лише за присутності невеликої кількості людей — керівництва району, представників міського самоврядування, структурних підрозділів РДА, місцевих служб і організацій. Напередодні клірик Української православної церкви протоієрей Сергій Михалюк звершив богослужіння на цьому святому місці. Гарний приклад вияву пошани до людей, які кинули виклик і перемогли ядерну смерть, показали в Сошичненській громаді. До оселі кожного з тутешніх ліквідаторів завітали голова ОТГ Світлана Сидорук, в.о. старости Марина Мартинюк, депутат сільської ради Вадим Фіц. Вони подякували землякам за подвиг і вручили пасочки, подарунки від виконавчого комітету сільської ради.
Олександр ПРИЙМАК.
