За кілька днів, із 1 квітня, має стартувати реформа вторинної ланки медицини. Але, як заявляють у вищих коридорах влади, до неї так і не підготувалися належним чином. Втім зволікати начебто вже й нікуди, адже медичну субвенцію у 2020 році заклали лише на перший квартал. Далі Національна служба здоров’я України (НСЗУ) мала б закуповувати у лікарень медичні послуги і платити за них гроші згідно з тарифами. Тож, пройшовши певну частину шляху до цього, медичні заклади в очікуванні.
Налаштована на остаточне реформування і Камінь-Каширська центральна районна лікарня. Зауважимо, що вона оперативно подолала перший етап – перетворення на комунальне некомерційне підприємство. Практично справилася із завданням комп’ютеризації закладу. Вже зареєструвалися в електронній системі охорони здоров’я. Наразі заклад переглядає тарифи на платні послуги, які надаватиме, та чекає наступних інструкцій щодо проведення реформування.
Кошти отримуватимуть за кожного пролікованого пацієнта
«Ця медична реформа передбачає передусім кардинальну зміну фінансування. Тепер для медустанов вторинної ланки мають намір виділяти кошти конкретно за пролікованих у лікарні пацієнтів. Перехід на таку систему прогнозують плавний та поступовий, а тому ведеться розмова, що з 1 квітня ще надаватиметься фіксована сума так званої «підтримки». З часом вона змінюватиметься у бік зменшення, аби ми могли вийти на рівень самостійного заробляння грошей», — так коротко пояснила суть реформування медичної галузі головний лікар Камінь-Каширської ЦРЛ Людмила Потягайло.
Тобто тепер лікарня отримуватиме кошти не за кількість ліжкомісць незалежно від того, зайняті вони чи ні, а за кожного пацієнта, котрому надали спеціалізовану допомогу. І оскільки плата не залежатиме від проведеного хворим часу у лікарняній палаті, тепер ставиться вимога, щоб лікування було якомога якіснішим і стислим.
Відділень не закриватимуть
Питання реформування вторинної ланки медицини тривожать людей. З пересторогою сприймаються будь-які зміни. Згадаймо лише, яке невдоволення викликало у жителів міста закриття відділення денного стаціонару. Проте очільниця ЦРЛ запевняє: хвилюватися нема чого.
«Закриття денного стаціонару не призвело до скорочення медпрацівників чи зменшення ліжкомісць. Ми мусили це зробити, щоб лікарня відповідала визначеним стандартам», — пояснила Людмила Потягайло.
Разом з тим вона зауважила, що зараз у лікарні так і залишається 242 ліжкомісця (в тому числі 6 – у реанімації). Збільшити їх кількість не буде проблемою, оскільки приміщення дозволяє це зробити. Мовляв, якщо виникне така потреба, то так і зроблять. Але закривати наразі ще якісь відділення у Камінь-Каширській ЦРЛ однозначно не збираються.
«Щоб укласти договір із НСЗУ, нам довелося привести у відповідність кадрові питання, оновити медобладнання, створити відповідні умови, кабінети… Поряд з цим об’єднали кардіологічне відділення із терапевтичним. Це відбулося без помітних змін. А пішли ми на такий крок тому, що для функціонування окремого кардіологічного відділення має бути належне забезпечення медобладнанням, яке є дороговартісним, та достатня кількість кардіологів», — каже Людмила Адамівна.
До речі, від наявності певного медичного обладнання в майбутньому залежатиме і те, які послуги надаватиме лікарня.
Надаватимуть лише чотири медичні послуги
«До Програми медичних гарантій НСЗУ включила 27 пакетів медичних послуг. Це загалом і первинна, екстрена, амбулаторна вторинна і третинна медична допомога. Тому із загального переліку послуг Камінь-Каширська ЦРЛ подала заявку на підписання із НСЗУ договору щодо надання лише чотирьох. Чому лише чотири? Звичайно, могло бути і більше, якби ми мали відповідне обладнання та спеціалістів. А так поки що працюватимемо у цих основних напрямках — терапевтична госпіталізація, хірургічна допомога, пологи і амбулаторно-консультативна допомога. Зрештою, як і було до цього», — розповіла головна лікарка.
Людмила Потягайло пояснила, що договір на надання медпослуг підписується лише на рік, а тому в майбутньому реально розширити їх спектр, якщо вдасться належним чином до цього підготуватися.
«Це все питання часу. Ми зацікавлені надавати ті послуги, які будуть оплачуватися за найвищими тарифами. Наприклад, ендоскопія, гістероскопія… Однак наразі в лікарні відсутнє необхідне для цього медичне обладнання. Потрібні також і кваліфіковані кадри», — звертає увагу медик та висловлює сподівання, що Камінь-Каширській ЦРЛ таки вдасться придбати необхідне обладнання для надання затребуваних (пріоритетних за підвищеними тарифами) медичних послуг.
Медичне обладнання — за кошти місцевих бюджетів
Але сьогодні у ЦРЛ особливо актуальним є питання не розширення спектру медичних послуг, а надання якісних уже задекларованих. Що також великою мірою залежить від медичного оснащення.
«Медична реформа не передбачає виділення державою коштів на оновлення устаткування. Не закладається цей пункт і в тарифи. І тому дана тема є дещо тривожною. Єдине, що вселяє надію, — це те, що Камінь-Кашрську ЦРЛ включили у перелік опорних лікарень. Зараз буде реалізовуватися проєкт оновлення приймальних відділень. У ньому заплановано і частково дооснастити опорні лікарні деяким обладнанням. А так повністю покладаємося у питанні придбання медобладнання на підтримку органів місцевого самоврядування», — каже Людмила Потягайло.
Відтак цьогоріч на придбання медичного обладнання для ЦРЛ районна рада виділила 1,2 мільйона гривень, ще 220 тисяч гривень — обласна рада. За ці кошти планують придбати гастроскоп, або гістероскоп чи УЗД-апарат. Проте якщо лікарні і вдасться придбати нове сучасне обладнання, виникає питання: чи всі матимуть можливість пройти на ньому безкоштовне обстеження.
Безкоштовно лікуватимуть та обстежуватимуть не всіх
Попередньо говорилося про те, що з 1 квітня НСЗУ закуповуватиме медичну послугу в інтересах пацієнта. Тобто кошти з державного бюджету районна лікарня отримуватиме за лікування хворих, скерованих до них сімейним лікарем. Якщо ж пацієнт не підписав декларацію із сімейним лікарем, то може розраховувати, що держава заплатить за нього лише за надання екстреної ургентної допомоги. Інші послуги для нього будуть платними.
«У нас ще не всі жителі району уклали декларації із сімейними лікарями. Причина — останніх на всіх не вистачає. А тому питання, як ми маємо надавати у такому випадку медичну допомогу тим, хто не уклав декларацій, залишається без відповіді», — каже Людмила Потягайло.
Найімовірніше людям, які не підписали угоди з сімейним лікарем, скоріш за все доведеться платити за всі медичні послуги. І важко сказати, наскільки відрізнятимуться тарифи.
Раніше повідомляли, що тариф, за якими держава оплачуватиме, наприклад, всі проліковані випадки, становитиме 4 563 грн, на пологи виділятиме від 8 136 грн.
Тим часом відповідно до Постанови Кабміну №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах» у Камінь-Каширській ЦРЛ переглядають тарифи, які тут діяли до цього. А щодо встановлених базових ставок НСЗУ головний лікар каже, що вони на сьогодні є дуже занижені.
«Наприклад, на операцію НСЗУ передбачила тариф 4625 грн. У нього має входити оплата роботи і хірурга, і асистента, операційної, анестезіолога, санітарки, а також медикаменти… Якщо все порахувати, то розмір тарифу мав би бути значно більшим», — констатує Людмила Потягайло.
На що з 1 квітня розраховуютьмедики та до чого слід бути готовим пацієнтам
Хоч і передбачається зростання тарифів на медичні послуги, проте гарантії, що фінансове становище лікарень від цього покращиться, немає. Тож про підвищення зарплат для лікарів вторинної ланки можна буде говорити тоді, коли стане зрозуміло, скільки і яких медичних послуг вони нададуть пацієнтам та який дохід від цього матиме медустанова.
Головний лікар Камінь-Каширської ЦРЛ відчуває певну стурбованість: міністерство анонсувало, що з 1 квітня все буде безоплатно, але коштів виділили втричі менше, ніж мали.
«Держава цьогоріч виділяє на Національну службу здоров’я України (а точніше – на ”Програму медичних гарантій”, якою буде опікуватися НСЗУ) лише 72 мільярди гривень із прогнозованих 226. Тому ми не знаємо, чи заплатить НСЗУ за повний об’єм послуг, які ми надаватимемо, чи це буде частково. А було б добре, якби передбачалось у певних випадках і співфінансування від самих пацієнтів (мається на увазі страхова медицина). Інакше може виникнути великий дефіцит коштів», — зазначає Людмила Потягайло.
Зрештою Камінь-Каширська лікарня працює у звичному режимі, проводить необхідні процедури закупівель того, що необхідне для надання задекларованих послуг, і чекає конкретних рішень та розпоряджень профільного міністерства щодо старту реформи.
Пацієнти ж повинні бути готові до нових правил, які запроваджуватимуть у лікарні. Наприклад, до планових записів. При цьому варто пам’ятати, що тепер люди отримали право на вільний вибір як лікарів, так і медзакладів. І якщо хтось захоче проконсультуватися у вузькопрофільного спеціаліста за власним бажанням, тобто без скерування сімейного лікаря, це теж не заборонятиметься. Але як оплачуватимуться його послуги, ще не визначено.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
