Іван Сотник (село Грудки), Сергій Приймак (село Полиці), Микола Павляшик (село Качин), Микола Королько (село Тоболи), Дмитро Герасимик (село Видерта), Сергій Склезь, Сер-гій Дем’яник (м. Камінь-Каширський), Сергій Цепух (село Видерта), Олександр Шеметюк (село Волиця) – імена цих хлопців навіки увійшли в історію Камінь-Каширщини і всієї України. Дев’ять мужніх Героїв віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога. Про них прийдешні покоління дізнаються з «Волинського небесного батальйону» – книги-молитви, у якій зібрано історії воїнів, загиблих в російсько-українській війні на Донбасі. Днями цю книгу презентували у районному будинку культури.
«Я прошу, не грайтесь у війну! Я не хочу бачити могили! Хто поверне посмішку ясну Мамі тій, що сина її вбили?», – ці слова з проникливої пісні у виконанні вихованця дитячої школи мистецтв Михайла Виндюка задали тон усій зустрічі. У залі не лишилося байдужих до надломлених доль наших земляків – у всіх на очах бриніли сльози. Не менш емоційною була і історія створення книги, яку повідав автор ідеї, головний редактор всеукраїнського видання «Вісник + К», заслужений журналіст України Євген Хотимчук.
– Ще коли все розпочиналося, я зібрав свій колектив і сказав: «Будуть загиблі, буде всяке. Цих хлопців будуть ображати, буде чиновницька холоднеча. Ми маємо писати про це правду. По-людськи», – розпочав Євген Якович. – У цій книжці немає ніякої фальші, ніяких прикрас – пишеться усе те, що було. Те, що ті молоді хлопці, як золото, так рано відійшли. Вони дуже вартують, аби про них написали, бо поклали свої життя за нас, за нашу Україну. Щоб ми не були під чоботом руським. Бо відійдуть матері, не стане стражденних, а треба пам’ять – аби не забували. Вони всі заслуговують поваги.
І дійсно, писали про все. А на одній з редакційних нарад постановили: потрібно написати книжку про загиблих хлопців. Зробили, однак це було зовсім нелегко. Спочатку вислали листи рідним, аби вони самостійно написали про своїх Героїв. Довго чекали відповідей. Усі різні, чуттєві – їх неможливо читати без сліз. А одна з матерів принесла цілий списаний зошит – згорьована жінка не знала що вибрати. Тож довелося змінювати підхід і безпосередньо спілкуватися з родичами загиблих. Так, колосальну роботу у цьому секторі проробила журналістка «Вісника» Наталія Слюсар, яка вклала у «Волинський небесний батальйон» багато сил і частку своєї душі. Окрім цього до наповнення книги долучили понад 30 репортерів із районів та міст. Зокрема, у книзі вміщені розповіді і журналістів “Полісся” Олеся Федоровича, Олександра Приймака. 3 роки клопіткої роботи, 167 історій, понад 100 листів – і книга дійшла до читача. Практично 30 відсотків збереженого у збірці – це розповіді батьків. Загалом, вартість проєкту склала 300 тисяч гривень, тираж – 1000 примірників. До видання фінансово також долучилися Волинська обласна рада, кілька депутатів, а найголовніше – прості люди. Так благородна справа об’єднала чи не усю Волинь: читачі «Вісника» зібрали 118 тисяч гривень – присилали хто скільки міг. Сама ж книга побачила світ до 5-річчя трагедії під Іловайськом.
Наостанок своїми гіркими роздумами поділилася мама полеглого Олександра Шеметюка. Галина Федорівна не з чуток знає, що таке війна, бо крізь фронти пройшли усі троє її синів, а Сашкові не судилося повернутися. Тепер у жінки «розірвано пів серця», однак вона щодня щиро молиться за мир і просить Господа спасти наших воїнів, Україну, благословити їх миром і здоров’ям. Галина Шеметюк, як і десятки інших матерів, щиро вдячна редакції «Вісник + К» за збережену пам’ять про синів на сторінках «Волинського небесного батальйону».
Іванна ВЕЛИЧКО.
