У свої сімдесят “плюс” вона не ходить у хустині та не сидить у запічку, чекаючи старості. Всупереч невблаганним рокам Ольга Помаліна із села Полиці веде активний спосіб життя, не нарікаючи на імовірні вікові хвороби, успішно опановує комп’ютерні технології, навіть знімається для роликів на ютубі. Любить співака Винника, але не за зовнішність, а винятково за його творчість. У переліку її численних вподобань — співати пісні, танцювати, збирати гриби та ягоди. Та чи не найулюбленіше заняття — частувати гостей.
Приклад позитиву
Елегантна зачіска та свіжий манікюр — такою постала перед журналістами районки учителька математики з понад 45-річним стажем роботи у Полицівській загальноосвітній школі Ольга Помаліна. Ніколи, каже, не заздрила, раділа життю та спокійно сприймала негаразди. Утім випробування, що їх послала доля, лише вигартували у жінки і без того міцний характер та безкомпромісну вдачу.
У рідному селі, куди після навчання у тодішньому педагогічному інституті ім. Лесі Українки повернулася молода та амбітна педагогиня, її називають справжньою легендою. Адже для багатьох односельців Ольга Леонтіївна є прикладом для наслідування, бо, не зважаючи на перипетії долі (а їх випало немало), високо тримає голову, завжди привітна, підбадьорює втішним словом, мотивуючи до життя інших.
Ольга Помаліна — почесна жителька села Полиці. Вона й досі бере участь в урочистих імпрезах, що їх влаштовують земляки, декламує авторські вірші зі сцени. А за сумлінну працю уже під час роботи у школі вчителька математики Ольга Леонтіївна отримала грамоту Міністерства освіти.
Ольга Помаліна віршує…
Пані Ольга безмежно закохана в поезію. Віршуванням захоплюється з тих літ, коли ще сама ученицею сиділа за шкільною партою. Лірика Єсеніна про світлі почуття кохання надихнула юну поетесу на творчість. Свій дебютний вірш присвятила першому коханню. Однак переважну більшість своїх поезій авторка написала, перебуваючи уже на пенсії. Будь-які життєві події та ситуації з різних періодів свого життя Ольга Леонтіївна викладає на папері, як от “Старість не радість”, “На крилах думки”, “Люблю свій край”, “Життєві істини”, “Сповідь” та інші. Усі поезії поетеси зосередились у кількох збірках — у них душевні болі та розчарування, вірші-роздуми та навіть гуморески.
Хочеш бути щасливим — будь!
Таким є життєвий девіз нашої героїні.
— Радійте, коли є привід, кохайте, коли хочеться, — дає поради досвідчена жінка.
— Я завжди знала, чого хочу, і неодмінно це робила, жодного разу не пошкодувавши про скоєне. От, до прикладу, мого обранця, за котрого я зібралася свого часу заміж, не схвалювали ані батьки, ані односельці. Проте він таки став моїм чоловіком. Попри категоричні заборони близьких ми побралися з Іваном Помаліним і прожили щасливе життя: народили двоє дітей, котрі подарували нам п’ятеро онуків. На жаль, його вже одинадцять років немає з нами. Та прожиті спільно роки я згадую лише з приємністю…
У ногу з часом
— Нині, зустрівши осінь життя, я чітко розумію, що реалізувати будь-яку мрію ніколи не пізно, — з усмішкою каже Ольга Леонтіївна. — Так, маючи сімдесят з гаком, зустрічаю старість з новими захопленнями, цікавими хобі та маю при цьому чітку життєву позицію.
Сестра дружини мого брата веде свій блог на ютубі, відтак досить часто відеоролики бувають і з моєю участю, зняті під час нашого спільного відпочинку чи подорожей. Утім, коли я вдома, то кожен ранок розпочинаю з перегляду погоди в інтернеті. Це дає мені змогу спланувати свій подальший день. Якщо ж йтиме дощ, то залишусь вдома і в’язатиму шкарпетки. Натомість, якщо синоптик обіцяє день сонячний, тоді подамся до лісу. Влітку — по гриби чи ягоди, а взимку — на прогулянку. Люблю, крім того, дивитися новини у фейсбуці та спілкуватися з друзями у віртуальному просторі. З кожним днем додаються нові користувачі у спільноті, з’являються нові знайомства з однодумцями, котрі, як і я, безмежно люблять життя…, — підсумувала моя цікава співрозмовниця.
Леся Мінібаєва, село Полиці.
Фото автора.
