Із 2018 року для осіб, які ухиляються від сплати аліментів, посилили покарання, за виконання якого, по суті відповідальними стали сільські ради. Річ у тому, що від часу введення адміністративного стягнення за несплату аліментів у вигляді оплачуваних суспільно корисних робіт, органи місцевого самоврядування зобов’язані тепер забезпечувати неплатників такими роботами та їх оплачувати. Однак для багатьох сільрад це зобов’язання стало справжнім випробуванням. Для окремих воно є непосильним.
Як розповідає керівник Камінь-Каширського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області Ярослав Мирончук, правопорушники, тобто неплатники аліментів, які заборгували більш, ніж за пів року, відбувають покарання за місцем проживання, а вид суспільно корисних робіт визначає орган місцевого самоврядування. Виконання цих робіт оплачується, але кошти спрямовуються на погашення заборгованості аліментів безпосередньо дитині. Закон дозволяє працевлаштувати аліментників, наприклад, на підприємстві, в якійсь організації, однак охочих їх взяти на роботу негусто. Тому ці боржники стали для сільських рад «головним болем», бо ж оплачувати роботи їм доводиться з власних бюджетів, які в окремих на межі виконання.
— Минулого року до нашого сектору «Центру пробації» на виконання надійшла 61 постанова суду. З них 9 було про повторне притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за несплату аліментів на користь дітей. Правопорушники відбувають покарання за місцем проживання, однак працюють не більше 8 годин на день. За виконану роботу органи місцевого самоврядування (підприємства) нараховують заробітну плату не менше мінімальної, яку перераховують на рахунок Державної виконавчої служби з подальшим погашенням заборгованості дітям, — розповідає Ярослав Петрович.
Зауважимо, що раніше, якщо людина заборгувала аліменти, але при цьому не мала офіційного доходу, виплати робилися на користь дітей з державного бюджету. Тепер новий механізм має начебто формувати відповідальне батьківство в суспільстві. Але чи дійсно він дієвий ще важко сказати. Натомість у сільських радах кажуть, що для їхніх бюджетів він завдає чималого удару.
— У нашій сільській раді є аж 7 боржників, яких минулого року покарали суспільно корисними роботами. Сільська рада, звичайно, виконала свої зобов’язання: і роботою забезпечила — ці люди в основному займалися прибиранням кладовища, і зарплату виплатила – кожному не менше як по 3600 гривень. Загалом із сільського бюджету на оплату суспільно корисних робіт пішло майже 40 тисяч гривень. Правду кажучи, за ці кошти ми могли б, наприклад, дорогу на котрійсь із вулиць села полагодити. Або ж водія найняти на пожежний автомобіль місцевої пожежної охорони. А так, якщо щось, то доводиться мені особисто їхати на підмогу з пожежником, який у нас працює, — каже Видертський сільський голова Михайло Євчук.
У Видерті боржників аліментів найбільше. Хоча є вони практично в кожній сільській раді району. Так, у Раковоліській — 6 осіб, у Пнівненській — 5 осіб, у Нунівській – 4, у Черченській та Броницькій – по 3, у Качинській, Ново-Червищанській, Стобихівській сільських радах та Гуто-Боровенській ОТГ – по 2 особи, у Ворокомлівській сільраді, Воєгощанській, Грудківській, Карасинській, Полицівській, Піщанській, Сошичненській – по 1 особі. На території Камінь-Каширської міської ради налічується 9 таких порушників. Вони відбувають покарання, працюючи у житлово-комунальному підприємстві.
Два злісних неплатники аліментів є ще у Мельнико-Мостищенській сільській раді. Та тут питання виконання постанов суду щодо порушників є проблемним. Справа в тому, що місцева скарбниця наповнюється не сповна. Відтак у ній відсутні кошти на оплату суспільно корисних робіт. І хто зна, як вийти з цієї ситуації. Тим більше діти, перед якими батьки заборгували, продовжують бути заручниками ситуації.
Поряд з цим Камінь-Каширський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області констатує, що не всім боржникам до вподоби відбування суспільно корисних робіт. Про це свідчить, зокрема, той факт, що за ухилення від їх відбування (неприбуття порушника до місця відбування стягнення протягом 2 днів з дати, вказаної в направленні уповноваженого органу з питань апробації, а також невихід на суспільно корисні роботи 2 і більше разів без поважної на те причини протягом місяця) працівниками сектору було складено та направлено до суду 13 адміністративних протоколів. Окрім цього за злісне ухилення від відбування суспільно корисних робіт минулого року до Камінь-Каширського відділу поліції надіслано одне подання сектору пробації для вирішення питання про притягнення порушника до кримінальної відповідальності.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
