Незалежна громадсько-політична газета

Наталія Мицько: ручна праця — це втілення ідеї в життя в єдиному і неповторному екземплярі

 

Eкраїнська іграшка має багату історію, адже поєднала у собі все: життя і побут народу, звичаї та традиції, певні обряди та ритуали. Ляльки в давнину творили майстри. У такий спосіб вони не лише передавали свої враження від повсякденного життя, але й виражали свій світогляд. Так звані рукотвори виготовляли з різноманітних матеріалів — тіста, глини, натуральних тканин. Наприклад, чи не найпопулярнішими того часу були ляльки-мотанки, якими бавились, як дівчатка так і хлопці. До речі, вони актуальні і досі.

Якщо донедавна світ задовольняли фабричні тиражовані ляльки, то зараз чималу зацікавленість викликають іграшки хенд-мейд, тобто створені власноруч. Вони викликають інтерес у колекціонерів і просто любителів красивих речей.

Авторські ляльки за різними техніками виготовляє майстриня з Каменя-Каширського Наталія Мицько. З її фантазії народжуються цікаві, зворушливі, смішні чи милі образи.

unnamed (8)

— Кожен з них має власну історію та характер. Більше того, світ ляльки безмежний, як і фантазія людини, — зазначає умілиця.

Мисткиня демонструє свої вироби на широкий загал та з неприхованим захопленням розповідає про історію створення мало не кожного милого її душі шедевру. Виготовлення ляльки власними руками процес, що заворожує та заспокоює, додає авторка кількох сотень текстильних саморобок.

— Ляльки це дитяча пристрасть, що виникла у мене ще з часів Барбі. Першою лялькою, котру я створила власноруч, була дівчинка-янгол у рожевій сукні. Цей рукотвір я зберігаю й донині, як спомин про мій вдалий творчий почин, — каже майстриня.

Пані Наталя розповідає, що образи іграшок часом запозичує з мультфільмів. Але є у неї і багато вигаданих персонажів. Позаяк дитячій фантазії немає меж. Усе частіше малеча стала замовляти іграшки у яких поєднано, здавалося б, непоєднувані герої, як то котопес чи кроколев, тощо.

З цікавістю вивідуємо у лялькарки, яких найпопулярніших персонажів їй доводилось виготовляти на замовлення, та які з них їй найбільше подобалися.

unnamed (5)

— Найпоширеніша у моєму творчому здобутку — невигадлива лялька Тільда, виготовлена з натуральних тканин та задекорована на будь-який смак. Деталі цієї красуні продумані до дрібниць: одяг, макіяж, зачіска — усе це малюю та шию в єдиному екземплярі за оригінальною задумкою.

Найбільш впізнаваними ознаками цієї ляльки є маленькі очі у вигляді цяток та рум’яні щічки, — із захопленням розповідає Наталія Мицько. — У світі не знайти схожих Тільд, оскільки кожна по собі індивідуальна. Набивають такий виріб синтепоном, або холлофайбером, відтак саморобка є м’якенькою та приємною у користуванні. Варто зазначити, що Тільда це не просто іграшка, а й чудовий елемент декору в інтер’єрі, зокрема. Відтак її можна подарувати за будь-якої нагоди. Усередину виробу часто вкладають запашні пелюстки квітів, палички кориці чи суміші лікарських трав. Від цього іграшка стає не лише цікава, але й корисна. Такі ляльки використовують в оздобленні ванних кімнат, як тримач ватних дисків та паличок, а також на кухні — для зберігання пакетів чи іншого кухонного краму. Цей спосіб виготовлення я опанувала найпершим. Окрім Тільди існує безліч інших стилів, у яких з великим бажанням мала нагоду працювати. Виготовляла, зокрема Горищні ляльки, Довгоноги, ляльки Горджус, Гарбузоголові, Сніжки, Вальдорфські, тощо. Заняттю виготовлення ляльок не зраджу ніколи, адже саме у цій роботі знайшла себе та прагну постійного вдосконалення.

unnamed (3)

— Скажіть, як можна описати сам процес створення ляльки? Що для цього потрібно мати та скільки часу у вас забирає виготовлення іграшки? Чи завше вдається втілити творчий задум?

— Пошиття ляльок – цікавий процес, у якому хочеться безперервно втілювати все нові ідеї. Передусім треба вигадати образ, зробити замальовки, виготовити лекало і аж тоді братися до шиття. У своїй роботі поєдную шиття машинне та вручну. Адже створення виробу вимагає виготовлення дрібних деталей, а з цим можуть впоратися лише руки. Ляльки бувають рухливими, здатними набувати різноманітні пози. Це означає що згини в колінах, ліктях, чи кистях потрібно ретельно продумати, правильно розрахувати пропорції, щоб зробити виріб найбільш реалістичним. Далі справа за бутафорією. Кожну іграшку треба вдягнути у відповідний костюм та вдихнути у неї життя. На все я витрачаю два дні. Тим часом задум вдається втілити у життя не завжди завдяки виваженості та послідовності. Буває навіть завдяки спонтанності, яка присутня у будь-якій творчості.

— Наталю, кажуть, що речі ручної роботи створюються не для споживацьких потреб, а для справжніх шанувальників мистецтва. Чи згідні Ви з цим трактуванням?

— Так, безперечно, існує певний магнетизм іграшки. Усе в ляльці є символічним та має прихований зміст. Кожна з них — з власною філософією та зі своїм життям. І у кожній присутня частинка душі її творця, — відверто зауважує Наталія Мицько.

Нині лялькарка відчуває “впевненість” у своїх пальцях. Адже її роботи користуються популярністю та стають дедалі більше затребувані. Своїми виробами завоювала прихильність за кордоном. Серед поціновувачів її творчості американці, британці та шанувальники з ближнього зарубіжжя.

Спілкувалася  Леся МІНІБАЄВА.

unnamed (10)

 

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ, ЦІКАВО

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *