Незалежна громадсько-політична газета

Ні хвоста, ні луски!

IMG_2560 (2)Побутує уявлення, що риболовля – улюблене заняття чоловіків. Посперечатися складно: значна частина представників сильної статі обожнює посидіти на березі водойми з вудкою, поплавати в човні, побовтатися у воді. Словом, варіацій багато. Для справжніх рибалок нема різниці, який місяць на календарі, але, все ж, літо – найкраща пора. Тим більше, що саме на цей час і припадає улюблене, вважай, професійне свято – День рибалки. Привідкрити таємниці рибальства зголосився Веніамін Біляшевич: відповідальний працівник казначейської служби та турботливий сім’янин в будні, затятий рибалка – у вихідні.

Стаж рибалки у Веніаміна чималий – з дитячих років. Починав як і всі: маленька вудочка, перші риболовлі з батьком, який привив любов і ознайомив з азами цієї справи. Більше часу почав віддавати риболовлі після одруження. Покійний тесть нашого героя був майстром риболовлі і ще більше «підсадив» зятя на вудку. Так, Веніамін почав з ним їздити на озера і річки, збільшив арсенал снастей і всіляких засобів. У тому часі придбав також перший човен. Однак, зазначає мій співрозмовник, наразі не може приділити риболовлі стільки уваги, як того хотілося б.
– Мені здається, що зараз байдужих до такого відпочинку мало. Всі в душі рибалки, просто виявляється це різною мірою. Коли ж говорити про образ справжнього рибалки, то він – багатогранний. Тут можна виділити кілька типів. Перший – поринає в своє захоплення, більше віддає себе, свій вільний час і можливості рибалці аніж домашнім справам. Це своєрідна залежність. Другий тип – це коли особисте життя, побут і робота корегуються з рибалкою 50 на 50: встигає всюди. Є й такі, що риболовлі присвячують дозвілля, але хотіли б мати на це більше часу. От десь між останніми двома типами перебуваю і я: намагаюся урівноважити, але прагну більшого. Переконаний, що справжній рибалка знайде час для улюбленого заняття не дивлячись ні на що. Водночас, він дотримуватиметься писаних і неписаних правил: кодекс честі та певна міра є у всьому, – ділиться поглядами на своє хобі Веніамін Віталійович.
Наш герой віддає перевагу риболовлі на озерах. Улюблений вид риболовлі – човен і вудка. Переконує, такому «полюванню» нема рівних. Недарма кажуть, що рибалка – стан душі. Це можливість відновити сили, розслабитися і відпочити морально. Проте, попри вподобання, рибалка для Веніаміна не обмежується літом. За можливості обов’язково виїжджає на зимову риболовлю (на фото), весняну та осінню теж не оминає увагою. Каже, що цей вид відпочинку «заряджає» від початку: особливі емоції дарує не лише процес риболовлі, але й підготовка до неї. Вибрати локацію, підготувати прикорм, наживку, заглянути в Інтернет (швидкість і напрям вітру, температура, імовірність опадів) – уже з цьoго моменту «ловиш кайф». Наступний етап – на місці: виймаєш човна, підбираєш точну місцину, і, нарешті, рибалиш. Тут уже всіх емоцій навіть не передаси вербально, адже це потрібно відчути і зрозуміти.
Риболовля – це щоразу нові враження, цікаві історії та жарти. Без курйозів не обходиться. Веніамін пригадав один з перших, ще з часу зародження цього хобі. Рибалив тоді за звичкою: на човні. Раптом клюнув чималий короп і вудка зігнулася в дугу. Тягне рибу за собою, а розгледіти не може – тільки вир води. Побачив її лише як обійшла кругом і винирнула з правого боку. Однак було пізно: ще недосвідчений початківець, він не мав чим підхопити рибину розміром з весло – зірвалася. Але, переконує, це було незабутньо, адже у такі моменти зашкалює адреналін.

Люблю не тільки рибалити, але й готувати. Особливо – юшку, але виключно на природі. Вдома вже не те. Улюблена риба – линок. Щоб його спіймати, потрібно мати «рибальське» щастя і терпіння. Це дуже хитрий вид, сильний, певно тому такий смачний. От і примовка це підтверджує: «Нема м’яса над свинину, нема риби над линину». Загалом, потрібно багато часу, щоб дочекатися, коли ж заворушиться поплавок. Якщо тобі властива витривалість – будеш винагороджений. Рибалки, як і грибники, вірять, що їхня риба їх дочекається. Але й щастить не завжди. День нема, другий нема, на третій – буде обов’язково. З цього приводу є гарна приказка: риба клює вчора і завтра, а ми ловимо її сьогодні, – ознайомлює із специфікою свого хобі наш герой.

Слід зазначити, що сучасним рибалкам значно легше. Раніше інформація передавалася від старого до малого, поколіннями – сьогодні ж варто лише ввести в пошуку необхідне питання. Натомість, Веніамін надає перевагу компромісу: методом проб і помилок поєднує поради старших із сучасними тенденціями. Каже, отримує непоганий результат. Водночас зауважує, з розширенням можливостей риболовля стала недешевим задоволенням: якісні пристосування в ціні.

Поговорили також про наболіле, адже якою б приємною не була риболовля – проблеми існують. Тривалий період у районі прослідковується проблема зарибнення водойм. Озер є багато, а от можливості порибалити обмежені – риби мало. Відтак, багато риболовів змушені  їхати в Любешівський, Ратнівський та Старовижівський райони. Значно приємніше рибалити десь недалеко. Прикро також, що з роками риби стає менше, втрачаються і смакові властивості. На щастя, останнім часом рибалки об’єднуються задля вирішення нього питання: відновлюють старі ставки, зарибнюють їх, слідкують за чистотою території і намагаються оберігати ці об’єкти від нахабного втручання браконьєрів. Великий негатив – виловлювання риби сітками: захоплюється і велика, і мала риба. Відповідно, гине потомство, зменшується нерест, хоча дехто й намагається це заперечити. Водночас, помітною є й інша тенденція – товариство рибалок збільшується. І це позитивні зміни, адже хто ловитиме, той і зарибнюватиме: в його ж інтересах дбати про розвиток справи. Примітно також, що зараз навіть жінки виявляють бажання порибалити. Це приємно.

Насамкінець Веніамін Біляшевич відзначив, що рибальське товариство у Камені-Каширському потужне і відповідальне. Володимир Кривдік («Водяний»), Віктор Заїка, Олександр Приймак, Сергій Віруцький, Олег Бегаль, Микола Петрук, Богдан Попович, Олександр Шумік – це лише мала частина затятих рибалок, які мають великий досвід і немалі досягнення у риболовлі. Усіх не пригадаєш, однак подякувати їм варто: саме риболови спільно оберігають водойми від занепаду і сприяють розвитку улюбленої справи. Отож, зі святом вас, завзяті та терплячі!

– Хочу побажати усім рибалкам міцного здоров’я, гарного літнього настрою та добробуту в родинах. Щоб завжди було натхнення їхати і рибалити. Ні хвоста, ні луски! Нехай гачки будуть гострими! – ставить крапку мій співбесідник.

Іванна ШЕМЕТЮК.

 

ПУБЛІКАЦІЇ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *