Незалежна громадсько-політична газета

Село живе, поки є храм і люди у нім

IMG-6bffb61737f7dac627cdf7d349883091-VЩо не кажіть, а колиска українського народу знаходиться в селі. Віками у цих низеньких чепурних хатинах, наповнених ароматами свіжоспеченого хліба, поміж колосистими ланами збіжжя, красивими лісами та ріками плекали його культуру, творили звичаї. Звідсіля виходили найкращі представники українства, щоб славити свою Батьківщину на весь світ. Однак нині такі дорогі багатьом населені пункти занепадають або й взагалі безслідно зникають з мапи, залишаючись теплим спогадом у пам’яті їх уродженців.

Спіткала гірка доля занепаду і колись багатолюдне село Надрічне, що на території Гуто-Боровенської ОТГ. Нині тут мешкає лише близько десятка людей, більшості з яких давно перевалило за сімдесят. Але попри запустіння поселення, відсутність багатьох благ цивілізації останні “могікани” навіть не думають кидати рідні оселі. До недавнього часу вони знаходили чи не єдину розраду тоді, коли приїздили навідати своїх стареньких родичів діти, онуки, які давно обжилися у цивілізованих селах, містах.
Та минулого року на радість старожилам у Надрічному з’явився невеличкий осередок духовності – православна каплиця Святої Трійці. Тож є надія, що з появою святині згодом Заріка (так село називають тутешні, бо розкинулося воно за річкою Стохід, на протилежному березі від Боровне) відродиться. Бо там, де є храм, панує і життя.
Цьогоріч, у день світлої П’ятидесятниці, згадана каплиця відкрила свої двері для духовенства та вірян. Разом із священниками вихідці даного села, а також їх нащадки помолилися Господу, попросили Його заступництва для присутніх, миру Україні. Очолив соборне богослужіння настоятель Свято-Михайлівського храму села Гута-Боровенська протоієрей Олександр Кулик.
Олександр ПРИЙМАК.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *