Незалежна громадсько-політична газета

Ірина Констанкевич: “Я намагаюся побачити і вирішити проблеми кожного населеного пункту”

DSC_0665Про те, що відбувається нині в парламенті та про важливі питання з розвитку районів, на котрі варто зосередити увагу у майбутньому, журналісти районної газети «Полісся» спілкувалися із народним депутатом України від УКРОПу Іриною Констанкевич, яка днями знайшла час завітати до редакції.

DSC_0671За результатами роботи в парламенті протягом трьох років у різні періоди громадянська мережа ОПОРА та аналітичний портал «Слово і Діло» відносить Ірину Мирославівну до десятки найактивніших та найрезультативніших народних обранців. Чимала кількість виборців 23 округу визнає, що це перший народний депутат, якого вони обрали, так самовіддано відстоює їхні інтереси та сприяє у вирішенні багатьох питань. Помічник народного депутата Світлана Сидорук від імені виборців дякує Ірині Констанкевич за те, що вона з людьми.

«Ірина Мирославівна не лише сама приїхала до виборця, вона запросила його до Верховної Ради. Її коефіцієнт служіння людям надзвичайно високий і це доводять різні аналітичні дані», — констатує Світлана Макарівна, відверто пояснюючи, що багато справ ще в процесі виконання.

— Чи підтверджуєте тепер свою заяву про те, що балотуватиметеся до Верховної Ради знову?
— Я буду балотуватися за умови, якщо залишиться «мажоритарка». Коли я повідомила про те, що знову балотуватимуся до парламенту, то було зрозуміло, що вибори у Верховну Раду відбуватимуться за старою системою. Тобто пропорційно половина парламенту обиратиметься за партійною системою, а інша половина — за мажоритарною. До речі, я прихильник «мажоритарки», як такої системи, що є успішною в світі. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки, Великобританії, Німеччині. Вважаю, що мажоритарка потрібна тому, що зокрема представницька функція парламенту реалізується найкраще саме через депутата, обраного в окрузі. А думка (яка активно культивується), що мажоритатрник — це тільки той, хто купує виборців, є лише своєрідним штампом. Хоча не заперечую, що є і такі крайнощі.

— Ірино Мирославівно, а що нині відбувається в парламенті: депутати вже готуються до виборів чи намагаються зробити все, щоб їх не було?
— Насправді серед народних обранців є чимало таких, що зацікавлені у тому, аби вибори відбулися восени, тобто так, як мало б бути. Велика частина провладних депутатів мала намір зайти в парламент на осінь. Підтвердженням того, що вони дійсно розраховували на це, є те, що у держбюджеті акумульовані великі кошти саме на виборчу кампанію. Десятки мільйонів гривень, мали бути в різний спосіб кинуті на округи. Але наразі форс-мажор із достроковим розпуском Верховної Ради унеможливлює такий сценарій. Однак, що він дає? Виграють, звичайно, представники команди Зе, які на електоральному гребені мають шанс зайти, можуть виграти опоблоківці. Трохи просідають “Батьківщина” і БПП, росте рейтинг “Голосу”.
Суспільство показало антирейтинг парламенту. Тим часом у парламенті спостерігаються різні рухи з однієї політичної сили в іншу (так звані, перефарбовування чи перевзування). Це відбувається тому, що деякі партії не бачать себе у майбутньому парламенті через низький рейтинг. Зрештою наступна Верховна рада може бути дуже складною і з цього приводу закрадається навіть тривога.

— Оскільки ви плануєте знову балотуватися, очевидно, вже продумували майбутню програму. Чи буде вона відрізнятися від попередньої? Можливо, у якомусь напрямку плануєте працювати потужніше?
— Коли я минулого разу йшла на парламентські вибори, то не вперше готувала програму. І, підсумовуючи свій досвід у цьому, зауважу, що щоразу вона у мене не збільшувалася в розмірах, а ставала конкретнішою. Я розуміла, що якщо ти готуєш програму, то ти маєш це виконувати. Намагалася планувати реальні речі. Але навіть попри це деякі позиції собі спрогнозувала неточно, бо не знала достеменно свій округ. У наступну програму внесу корективи, адже свій округ вже вивчила. Зрозуміло, питання освіти та соціального захисту нікуди не подінуться, але поряд з цим планую включити пункти щодо децентралізації, розвитку громад, тобто місцевому самоврядуванню. Зосереджуватиму увагу на тому, що мало би розвивати території на місцях. У мене є бажання через якісь робочі групи, якесь експертне середовище, а, можливо, навіть через комітет працювати в цьому напрямку. Вже тепер я увійшла до міжфрайкційного депутатського об’єднання «Децентралізатори», аби напрацювати деякі законопроекти.

— Ви намагаєтеся бути на усіх засіданнях Верховної Ради, але водночас і регулярно буваєте на окрузі та спілкуєтеся з виборцями. Скажіть, який вид діяльності ставите для себе пріоритетним: роботу в сесійній залі чи на окрузі?
— Обрати якийсь один вид діяльності неможливо. В законі прописано, що народний депутат повинен виконувати і законодавчу, і контролюючу, і представницьку функції. Тому я працюю і над законопроектами, і в окрузі. Переконана, щоб без спілкування з людьми, вивчення їх проблем не можна реалізувати і жодну із законодавчих ініціатив.

— Ви добре знаєте проблеми Камінь-Каширщини. Чи маєте поради, як зробити район інвестиційно привабливим?
— Про це мало би подбати керівництво району. У нього було для цього достатньо часу. Можливо, нові люди у владі справляться з цим краще.

— А які найважливіші проекти вдалося вам реалізувати у нас в районі?
— За три роки зроблено чимало. Деякі навіть такі, якими не має займатися народний депутат. Намагаюся відчути людей, побачити проблеми кожного населеного пункту, використати всі можливості. Напряму працювала із усіма громадами і кожна з них отримала кошти із держбюджету на вирішення якоїсь своєї проблеми. Я дивлюся чесно людям в очі. Більше того ми ще й контролювали, як освоюються ці гроші.
А долучилася я великою мірою до початку будівництва ЗОШ в Осівцях, реконструкції дитячого садочка в Доброму. Великі суми були залучені на виготовлення документації на будівництво школи в Стобихівці (на жаль, вона і досі не будується). Спрямовували кошти на придбання медобладнання в центральну районну лікарню та ЦПСМД. Боролися за госпітальний округ.
Допомогли ВУЖКГ виграти проект на 3 мільйони грн для придбання спецтехніки. Два роки нас «лихоманило» питання чорнобильського харчування школярів. Врятували школу в Котуші. І, до речі, дякуючи цій школі, ми заклали в Законі «Про освіту» мораторій на закриття початкових шкіл.
На жаль, пенсійну реформу не вдалося відмінити, але підготувала кілька законопроектів про внесення змін, аби виправити несправедливість. Було подання до Конституційного суду щодо окремих питань. І от зараз є його рішення про відновлення справедливості у питанні пенсій за вислугу років для вчителів. Таким чином визнано, що в пенсійній реформі заклали неконституційні норми.
Болюча проблема — дороги. Правду кажучи, їх теперішній стан — це вирок нинішній владі. Ми спрямували багато запитів, звернень, аби якимось чином домогтися ремонту на найскладніших ділянках. І єдиний капітальний ремонт дороги в Камінь-Каширському районі (дорога на Гуту-Камінську) розпочався після того, як зробила до п’яти звернень з цього приводу. Сьогодні інспектувала, як проходить ремонт дороги на Седлище.

— Ірино Мирославівно, зазвичай публічних людей намагаються спіймати на якомусь скандалі. Вам вдається залишатися в образі ніжної правильної жінки. І Ірину Констанкевич починають наслідувати зокрема у виборі вбрання. Поділіться, у чому секрет?
— Насправді мене також намагаються на будь-чому підловити. Наприклад, нещодавно в Раді сфотографували з телефоном. Підловили «по доброму», так би мовити, бо якраз правила текст вітання. Але перед виборами може бути багато «чорнухи».
Щодо стилю, то я виробила свій принцип: коли їду в села, то знаю, що люди ідуть до мене на зустріч як на свято, відповідно вдягаюся до них також як на свято. Я вважаю, що одяг — це теж елемент поваги до свого виборця.

Тетяна ПРИХОДЬКО.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *