Ще років десять тому в Камені-Каширському особливо гостро стояло питання виділення землі під забудову. Розв’язання його форсованими темпами породило нові труднощі. З того часу в місті з’явилося понад десять нових житлових масивів, на яких жителям роздано сотні, а то й понад тисячу ділянок під забудову. Через це площа нашого містечка збільшилася більше як на третину. Це, зрозуміло, позитивний момент. Але водночас і стан інфраструктури у нових мікрорайонах міста бажав би кращого. У цих житлових масивах зазвичай немає а ні хороших шляхів, а ні централізованого водопостачання, часто навіть існують проблеми з підключенням до електромережі. Бо не всі власники ділянок зацікавлені у швидкому будівництві, а відтак і якнайшвидшому підключенні світла та оплаті цієї послуги. Кооперативи забудовників, які створюються задля вирішення соціальних та економічних питань, не завжди спроможні всі ці задачі самотужки реалізувати. Міськрада теж на все не має коштів, хоч і надає певну підтримку. Адже, наприклад, щоб електрифікувати хоч один масив, треба сотні тисяч, а іноді — мільйони гривень. Все залежить від протяжності нових вулиць та потреб. Чи є механізми виходу із цієї ситуації? Які ще проблеми чекають на місто в майбутньому? Про це ми розпитували голову профільної постійної комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури міської ради Петра Герасимика (на фото).
— Петре Михайловичу, нещодавно до редакції звернулися члени кооперативу забудовників “Острови”. Вони запитують: чи є у міської ради якісь напрацьовані механізми впливу на жителів, яким міська рада надала рішення про виділення землі, однак вони відмовляються брати дольову участь в електрифікації свого масиву, вулиці?
— Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Це означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом норм і не порушувати їх. Якщо говорити конкретно про дану ситуацію, то, по-перше, міська рада може примусити забудовника тільки через суд. Але для цього потрібні конкретні підстави. І те, що людина не може дати гроші на електрифікацію своєї вулиці, не є підставою для позову. Тим більше, якщо житель юридично оформив право власності на виділену йому відповідно до закону ділянку, то міська рада в більшості нічого з цим вдіяти не зможе. Право приватної власності у нас недоторкане, його захищає закон.
Біда в тому, що депутати не можуть знати наперед при прийнятті ришення про виділення землі під забудову, хто має намір реально будуватися, а хто просить землю для того, щоб згодом на ній заробити через продаж. Багато мешканців, особливо молоді сім’ї, звертаються із заявами про виділення омріяних сотих під забудову. Просять слізно землю, переконують, що обов’язково будуть будуватися. А згідно статті 121 Земельного Кодексу України всі громадяни України мають право на безкоштовну передачу їм земельної ділянки із фондів державної та комунальної власності. При цьому стаття 116 Земельного Кодексу України уточнює, що передача земельної ділянки безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз, приміром, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд.
— Яка насправді підтримка потрібна забудовникам міста на рівні органів місцевої влади, держави? Чи ви також, як і багато інших, вважаєте, що найкраща допомога — не втручатися в їхні правовідносини та не заважати?
— Хочу сказати, що на ту ж електрифікацію на правах дольової участі міська рада затрачає значні ресурси. Але відразу наголошу, що провести самотужки за кошти платників податків світло відразу до всіх масивів нереально. Навіть, якщо б ми і хотіли цього, то не змогли б. У місті є ще й дороги, тротуари, інші соціально важливі аспекти, які треба фінансувати. Зрозуміло, енергокомпанія теж не може одноосібно цю проблему розв’язати, адже діє винятково у рамках чинного законодавства. Це приватна комерційна структура. Тому, справді, нові забудовники часто стають заручниками ситуації: не можуть нормально будуватися через відсутність електроенергії. І разом з тим її нема саме через те, що не всі власники ділянок зацікавлені у будівництві. Багато з них беруть землю, щоб згодом продати її і на цьому заробити.
Інший аспект: на нових масивах ми багато ділянок роздаємо учасникам бойових дій. Приміром, на мікрорайоні “На льонозавод (ліва сторона)” із 180 земельних ділянок під забудову нашим захисникам виділено майже половину. Чимало з цих хлопців не є жителями міста. Ні для кого не секрет, що більшість з них бере в місті землю, аби потім її продати. Але поки знайдуться на неї покупці, то можуть пройти роки. У той час є моральний бік проблеми — забудовники відповідно до правил повинні першочергово самі турбуватися про благоустрій на території свого масиву. Адже проект на електрифікацію, як правило, енергетики розроблюють лише на увесь масив, а не на окремих конкретно взятих споживачів. Щоб якось врегулювати цю ситуацію, міська рада прийняла рішення виділяти в подальшому землю під забудову лише через створення житлово-будівельних кооперативів. Щоб такі питання найперше вирішувалися в колі самих забудовників.
— Розкажіть більш детально про цей механізм.
— Відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” функції замовника послуг на електрифікацію може виконувати або безпосередньо виконавчий орган місцевої влади, або ж він може їх делегувати іншому генпідряднику у порядку, встановленому законодавством. Також функції замовника електрифікації території нового житлового комплексу може виконувати кооператив забудовників території шляхом створення юридичної особи, якому виконавчий орган місцевої влади відповідним рішенням може делегувати функції.
Міська рада зі свого боку виступає лише як замовник проектної документації з детального планування масиву забудови. Після того, як всі необхідні документи на конкретний мікрорайон будуть затверджені, відповідно до заяв забудовників формуються списки тих, хто хоче на цьому масиві будуватися. Ці жителі мають створити свій кооператив житлової забудови, обрати голову та членів правління, жеребкуванням розподілити ділянки. Якщо ділянка підходить громадянину, то він через голову свого кооперативу має звернутися до міської ради для отримання рішення на неї. Але лише після того, як погодиться взяти дольову участь в розбудові інфраструктури мікрорайону в розмірі, обумовленому на зборах забудовників.
— Чи обґрунтовано законодавчо створення житлово-будівельних кооперативів?
— Так, вони офіційно реєструються у відповідних органах. Якщо бути конкретним, то створення кооперативу регулюється Законом України “Про кооперацію”, який згідно із статтею 2 визначає, що кооператив — це юридична особа, утворена фізичними чи юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
— Багато забудовників нарікають, що вони за свої гроші купують трансформаторні підстанції, будують повітряні лінії електропередач, але в подальшому змушені ці об’єкти даром передавати на баланс “Волиньобленерго”. Що ви думаєте з цього приводу?
— Це питання, на жаль, досконало не врегульовано законодавчо. Тобто я хочу сказати, що в принципі сама держава мала б фінансувати ці об’єкти, або принаймні компенсувати виконавцю робіт їх вартість. А так це дороговартісне майно просто безплатно люди змушені передавати, іншого виходу в них нема. Монополія диктує свої умови. Інакше прийдеться платити за обслуговування, наприклад, тих же електроліній, які досить часто обриваються.
— Чи приймала наша міська рада на сесіях якісь цільові програми підтримки забудовників?
— Камінь-Каширська місь-крада постійно бере фінансову участь у підтримці нових кварталів забудови. Особливо, коли жителі проявляють ініціативу, самі залучають певну суму коштів. Хоча моя позиція з даного приводу чітка, я її неодноразово озвучував на сесії, що земельний розподіл має здійснюватися лише після електрифікації території електропередавальною організацією згідно з детальними планами території, щоб люди вже могли підвести електроенергію до своїх ділянок і почати будівництво.
— Чи правда, що на території міста отримують землю жителі сіл?
— Це так, адже законом не обумовлена необхідність отримання земельної ділянки за місцем проживання. При цьому житель села району повинен надати в земельну комісію ряд відповідних довідок. Зокрема, про те, що він офіційно працевлаштований в Камені-Каширському. Зауважу, що при цьому перевага надається саме кваліфікованим молодим спеціалістам, які мають сім’ї, роботу в місті, сплачують податки.
— Петре Михайловичу, раніше ви говорили, що в місті є чимало підприємців, які користуються землями міської комунальної власності для ведення бізнесу і нічого за це не сплачують до бюджету міської ради. Чи вдалося врегулювати якось це питання?
— На жаль, таке явище на території нашого міста ще має місце. Врегулювати його ніяк не вдається. Я чи не кожної чергової сесії звертаюся до виконуючого обов’язки начальника земельного відділу міськради Володимира Величка, наголошую на необхідності вирішення цієї проблеми. Так само і до підприємців, які не уклали договорів оренди, або мають їх укласти, або відмовитися від цієї землі. В місті не повинно бути так, що одні за неї платять, а інші ні. Земля давно стала товаром, і вона повинна заробляти на благо всієї громади. Але тут треба врахувати, що ініціатива має йти саме від земельного відділу міськради. Бо підприємець ніколи сам не прийде укладати договори оренди, за якими його змусять платити. У цьому він не має найменшої зацікавленості. Але, щоб змусити його прийти, треба спершу хоч поставити його до відома. А наш земельний відділ міської ради навіть цього не хоче робити.
Тому я звертаюся до самих підприємців: не чекайте доки до вас прийдуть і через суд примусять платити. Оформити своє землекористування в законний спосіб повинні бути зацікавлені найперше саме ви. Адже, де гарантія, що територію на якій ви робите свій бізнес, але не маєте на неї ніяких юридичних прав, взавтра не передадуть в оренду комусь іншому.
— Як ви вважаєте, утворення Камінь-Каширської об’єднаної територіальної громади принесе позитив чи поглибить ряд земельних проблем?
— Ця реформа давно визріла. Громада, яка прагне позитивних змін, повинна робити конкретні кроки, а не лише декларувати свої бажання. Як сказав свого часу древній мудрець, “дорогу осилить той, хто йде”. Поблизу Каменя практично не лишилося вільних площ, наприклад, під ведення сільськогосподарської діяльності. Тому уже давно назріла необхідність розширити територію міської громади. У міста практично вичерпується земельний ресурс, за таких умов важко буде залучити інвестора. При тому під боком є села, у яких сотні гектарів вільних площ, але немає коштів, щоб можна було використати їх під забудову. Натомість значні фінанси є у міста. Так люди можуть отримати землю під будівництво, а села — можливість розвиватися. На мою думку, від об’єднання виграють усі.
Спілкувався
Олесь Федорович, фото автора.
