Щорічно 22 грудня, в день зимового сонцестояння, в Україні відзначається День енергетика. Символічно, що своє професійне свято люди цієї професії святкують, коли в році найдовша ніч і найкоротший день — і значущість їхньої праці найбільш помітна.
Отож, напередодні професійного свята всіх енергетиків наш кореспондент завітав на інтерв’ю до новопризначеного директора Камінь-Каширської філії ПрАТ “Волиньобленерго” Андрія Герасимчука.
Бесіда вийшла доволі цікава, адже говорили ми не лише про роботу колективу, а й про інші питання, що турбують пересічних споживачів.
Загальновідомо, що до цього підприємства, від якісної роботи якого залежні майже всі, часом висуваються підвищені вимоги. Щойно зникла електрика в мережі — і вже ґвалт. Телефон у диспетчерській філії в такі хвилини просто “розривається” від дзвінків. Ось тому туди часто додзвонитися важко, бо постійно зайнято. Аби показати роботу диспетчера, котрий першим приймає на себе “удар” розгніваних споживачів, Андрій В’ячеславович запросив нас спершу до приміщення, куди навіть не всім працівникам вхід дозволений. Тут у диспетчерській на величезній стіні — так звана мнемосхема електромереж Камінь-Каширської філії, на якій схематично позначені всі лінії і трансформаторні підстанції. Черговий диспетчер за пультом завжди напоготові вимкнути подачу струму на аварійну ділянку. Зараз через складні погодні умови він та й загалом всі працівники електромонтерських бригад працюють у посиленому режимі.
— Негода часто вносить свої корективи в нашу роботу, — говорить директор філії. — Бачте, скільки снігу намело, через налипання його на дроти мережі у будь-який момент може статися обрив на лінії. І в цих у мовах, не зважаючи на пронизливий вітер і холод, наші працівники змушені працювати, щоб люди завжди мали світло в домівках.
— Андрію В’ячеславовичу, добігає до фінішу рік. Хочеться почути, а яким він був для вашого колективу?
— Якщо судити за показниками виконаної роботи, то рік видався вдалим і плідним. Я не називатиму загальні цифри, це надто довго і пересічному читачу, думаю, буде не цікаво. Але хочу зазначити, що ми у повному обсязі виконали план із втрат, план з реалізації, з проведення капітальних ремонтів. А це говорить про певну роботу колективу. Завершуємо реконструкцію лінії електропередач потужністю 10 кВт №4404 підстанції “Сошичне”, що обслуговує села Карасинської і Стобихівської сільських рад. І це дозволить значно покращити електропостачання цих населених пунктів.
— Але були нарікання з боку жителів, що позаплановий ремонт ви проводите на лінії в холодну пору, коли день коротший, а ніч довша. Цей кущ сіл не газифіковано. А через систематичні відключення електроенергії у садочках, які обігріваються електричними котлами, змушені були мерзнути і сидіти без гарячого харчування маленькі діти, діти в школах. Хіба не можна було провести ремонт на лінії у теплу пору року, коли в побуті треба менше світла, електроенергії загалом?
— Зрозумійте, що вся заковика у коштах. Саме у цей час надійшли гроші на проведення ремонту, з’явився фінансовий резерв. Якби ми їх вчасно не використали, то їх могли спрямувати, наприклад, на інший район. А потреба в реконструкції цієї лінії назріла вже давно. Через збільшення кількості споживачів електромережа фактично була постійно перевантажена. Відповідно ми маємо реагувати на це швидко з метою забезпечення надійного безперебійного електропостачання та реалізації електроенергії абонентам. Більше того, у планах навіть уже укладено договір з Рівненським заводом високовольтної апаратури на встановлення на цій лінії новітньої апаратури, що дасть можливість при аварійних ситуаціях відключати не весь кущ сіл, а конкретний сектор електромережі, де стався збій чи непередбачена ситуація.
Що стосується самих відключень, то ми відповідно до правил роздрібного ринку заздалегідь подали заявки, що ремонтні роботи будуть проводитися з відключеннями. Заздалегідь поінформували на сайті ПрАТ “Волиньобленерго” і в телефонному режимі. Заперечень не було. Відповідно ми розпочали роботи.
— Андрію В’ячеславовичу, ви людина нова для району. Розкажіть трішки про себе, де працювали до того.
— Тривалий час я працював з Камінь-Каширським районом по сусідству. Донедавна на посаді директора очолював Ковельську філію ПрАТ “Волиньобленерго”. Починав свій трудовий шлях звичайним монтером. Згодом — диспетчером, а пізніше — директором. Освіту здобув, закінчивши спочатку Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум, а потім — Луцький національний технічний університет.
— Яке у вас склалося враження про новий колектив, людей, з якими вам доведеться чи не щодня працювати?
— У нас у філії, що обслуговує місто й район, нині трудиться всього 112 працівників. Колектив дуже дружний, товариський. Люди трудяться в поті чола, виокремити когось конкретно навіть не можу, адже кожен особливий по-своєму.
— Андрію В’ячеславовичу, сьогодні проблема кваліфікованих спеціалістів стоїть особливо гостро, бо робітники з технічною освітою все частіше виїжджають за кордон. Робота в галузі енергетичного господарства, як відомо, нелегка і специфічна, потребує спеціальних знань і навичок. Чи відчуваєте нестачу кадрів, спеціалістів?
— За кордоном платять набагато більше і тому люди виїжджають на заробітки туди. Щоб все змінилося, треба підвищувати зарплати. Хочу сказати, що проблема з кадрами особливо гостро помітна у всіх філіях області. У нас є укомплектований колектив — ці люди стабільно трудяться. Наші працівники вчасно отримують заробітну плату, мають премії, весь законодавчо закріплений соціальний пакет. Хоча вже потрібні монтери у лінійні бригади і нам. Але підібрати таких спеціалістів непросто, треба фахівці зі спеціальною освітою і досвідом. А робота енергетиків, монтерів високовольтних ліній дуже складна, там потрібно роками навчати людей майстерності, щоб вони були спеціалістами вищого розряду.
— Чув, що у нашому районі вже є люди, які використовують у побуті так звану “зелену енергетику”, встановили собі сонячні панелі. Чи так це?
— Це правда. Двоє жителів у своїх домогосподарствах обладнали комплекти систем із сонячними батареями.
— Чи економічно виправдовують себе ці сонячні панелі?
— Як сказати! Жителі, які їх собі поставили, не лише самі виробляють електроенергію, а й акумулюють та реалізують нам її, перенаправляючи на наші мережі.
— Андрію В’ячеславовичу, за кілька днів — ваше професійне свято, День енергетика. Що б ви хотіли побажати колегам, колективу, який очолюєте?
— З нагоди свята хочу побажати всім життєвої наснаги, оптимізму, щоб робота, хоч вона і нелегка, приносила радість, задоволення від зробленого. Хай у кожній домівці будуть мир і злагода, успіхи у всіх починаннях!
Спілкувався Олесь Федорович, фото автора.
