Незалежна громадсько-політична газета

Карпилівській школі виповнюється 60 літ

Ус ці осінні дні відзначає чудове свято – шістдесятиліття з часу відкриття школа села Карпилівка. Такому славному ювілею безмежно радіє вся громада, адже для кожного вона, наче рідна мати, котру ті щиро люблять і про яку постійно дбають. Бо саме тут провели чи не найкращі роки свого дитинства. Звідсіля, змужнілими юнаками та дівчатами, згодом відлітали в далекі, неозорі світи торувати власні шляхи, життєві стежини. Разом із ними всі ці роки “дорослішав” і начальний заклад: щось набував, десь втрачав, але завжди незмінним залишалося одне – якісний підхід педагогів до ведення освітнього процесу, за що колишні випускники безмежно вдячні наставникам. Адже завдяки здобутим у школі знанням змогли досягти високих кар’єрних звершень: близько шістдесяти вихідців села пов’язали долю з професією вчителя, безліч обрали медичну справу, стали знаними журналістами, військовими, займаються підприємницькою діяльністю.

Колись восьмирічна, а нині початкова Карпилівська школа-рукавичка гуртує невеликий, але дружний колектив: 52 учні та 9 педагогічних працівників. Ось уже 38 років незмінним її керівником є Надія Василівна Гоцик. Потрапила сюди, як розповідає Надія Василівна, “за направленням”, зовсім молодою дівчиною. Той час, коли вперше переступила поріг закладу, педагог згадує з теплом у серці. Зізнається, спочатку було трохи боязко, адже вчителювати випало на “краю світу”, як тоді називали Карпилівку, у майже хутірних умовах, де не те, що нормальної дороги, жодних вигод не було. Та згодом переконалася, наскільки це райські місцини.

сс– На початках, звісно, важко звикалася до нового життя. Але приходить терпіння і ти переживаєш усі ті проблеми. Починала вчителем, потім через рік довірили директорську посаду. Так 38 років проминуло відтоді, чималий життєвий відрізок, просто не віриться. Чи хотілося податися кудись далі? Напевне, ні. Скрізь вистачає труднощів. А Карпилівка — то рай, кращого місця на землі важко відшукати. Знаєте, сьогодні багато моїх колишніх випускників, які виїхали звідсіля, говорять, що жалкують про свій вибір. Вони думали, пропаде село, а тепер побачили, Карпилівка – “центр Європи”, бо ліс звідсіля везуть по всьому світі, і лісові дороги поробили, і лісництво діє. Село живе, розбудовується, збільшується кількість населення, не бракує молодих пар, які вирішили звити тут  родинне гніздечко. Молоде покоління відчуває перспективу життя саме тут, самотужки покращують умови існування для себе і власних нащадків. Не в останню чергу стимулює зміни школа: наданням ґрунтовних, всеохоплюючих знань, вихованням підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до краю, в якому народився. Постійно шкільна родина підтримує хлопців, які боронять Україну. До слова, за рівнем освіти Карпилівська школа не поступається деяким міським, тут працюють три вчителі першої категорії, один – вищої. Зокрема, навчають учнів мудрі педагоги – вчитель першого класу Валентина Степанівна Балецька, вчитель другого класу Наталія Василівна Федорук, вчитель третього класу Петро Миколайович Полинюк, вчитель четвертого класу Катерина Василівна Шворак, вчитель англійської мови Наталія Василівна Шворак, вчитель інформатики Степан Вікторович Балецький. Пишається директор місцевими школярами, котрі постійно беруть участь в різноманітних олімпіадах, здобувають призові місця. Наразі, за словами Надії Василівни, у Карпилівці готуються до впровадження “нової української школи”, яка принесе якісно нові зміни в освітній процес, комп’ютеризує його провадження.

– Найперша радість для мене, що всі дітки здорові, їм цікаво навчатися, вони старанні. Дякую батькам, які надають школі велику допомогу. Саме завдяки їм, у значній мірі, класи, приміщення школи, хоч і старі, але мають затишний, гарний вигляд. Велика матеріально-фінансова підтримка надається районним відділом освіти. За останній період було замінено 23 вікна, двері, пічне опалення, облаштовано їдальню, провели воду, школа отримала нові меблі. А у свій час нині покійний Ігор Єремеєв допоміг збудувати поряд зі школою спортивний майданчик. Однак вистачає і нагальних потреб. Головна з них – спортивний зал, де учні могли б займатися в  холодну пору. Також відсутній актовий зал, — підсумовує Надія Гоцик.

ссс

сссс

Олександр ПРИЙМАК,

село Карпилівка.

 

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *