38 років минає відтоді, як чобіт першого радянського солдата перетнув кордон, що розмежовував СРСР і Афганістан. Довге десятиліття ці молоді хлопці, серед котрих і тисячі українців, проливали свою кров на чужій землі заради величі пануючої кремлівської верхівки, правда, тоді це називали інтернаціональним обов’язком. Не всім, хто потрапив тоді під мобілізацію, згодом вдалося повернутися до рідних осель живими, тисячі військових загинули в жовтих пісках і гарячих горах Афгану. Серед них — і семеро наших земляків: Василь Антонюк із Видерти, Микола Зубач із Ворокомле, Василь Кусик з Нуйно, Микола Омелянчук з Доброго, камінь-каширець Валерій Савчук і уродженці села Фаринки Олександр Мушка та Олександр Ковальчук. Вічна їм пам’ять!
За офіційними даними, учасниками радянсько-афганського протистояння стали понад 160 тисяч наших співгромадян. З них майже три тисячі загинули, ще 60 вважаються зниклими безвісти або такими, що потрапили в полон. Сучасні вчені по-різному оцінюють події тих далеких часів: хтось називає вторгнення СРСР у Афганістан необхідним кроком, аби зупинити поширення терористичних рухів у Європу, інші — амбітною метою Кремля у змаганні зі США за сфери впливу на континенті…
Самі ж ветерани “афганці” вважають, що змушені були виконувати накази командирів, нерідко помилкові. Скажете, чому ж тоді вони не кидали автомати, не відмовлялися іти у бій, якщо знали, що воюють не заради захисту своєї країни? Зрозуміти це важко, поки не потрапиш в подібну ситуацію, доки куля противника не скосить твого товариша, а ваш танк, чи БТР не підірветься на замаскованій міні. Війна – страшна незрозумілість, де неможливо відшукати істину та остаточно ствердити, на котрому боці правда. У кожного вона тут своя.
Не секрет, що жертви загиблих воїнів-інтернаціоналістів почасти були марними. Однак вони стали черговим нагадуванням нащадкам, що немає нічого ціннішого на землі за мир. Добре, якщо нарешті всі це усвідомлять…
У знак вшанування пам’яті тисяч українців, полеглих в цьому кривавому протистоянні, керівники районних органів влади і представники місцевого самоврядування здійснили покладання квітів до пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам. За словами голови Камінь-Каширської РДА Валерія Дунайчука, біль та горе Афганістану забувати не можна, бо сьогодні ми змушені захищати територіальну цілісність та незалежність нашої Батьківщини.
– На жаль, нині через російську агресію знову гинуть наші співвітчизники, а тому наш народ знає, що немає нічого дорожчого, ніж мирне небо над рідною землею, – зазначив очільник найвищого виконавчого органу влади в районі.
Підготував
Олександр ПРИЙМАК.
