Щоб риболовля була в радість

Ще п’ятнадцять років тому в районі дали добро на передачу водних об’єктів в оренду, так би мовити в господарські руки. Щоправда, як показало життя, навіть добра справа в наших реаліях через те, що немає досконалої правової бази, яка регулювала б стосунки орендаря та громадян, може стати причиною породження між ними серйозних конфліктів.

Любителів посидіти з вудкою на березі озера чи ставка в районі вистачає. Хоча переважна більшість із них їдуть на риболовлю навіть не заради риби, а просто для того, щоб відпочити на лоні природи. Як правило, при ловлі риби на плесі річки чи меліоративного каналу проблем у них не виникає. А от коли вони рибалять на орендованих водоймах, тоді часто сторони конфліктують: орендарі нерідко проганяють з водойми рибалок, мотивуючи це тим, що вони запускають у ставок рибу.

Конфлікт завершується тим, що невдоволений рибалка їде або додому, або на інше місце. Такі ситуації в районі — не рідкість. Тож коли група міських рибалок зіштовхнулася з подібним на озері “Сірче”, що в Добренській сільській раді, то вони зняли про цю ситуацію відео та оприлюднили його в одній із соціальних мереж.

Але чи все в цьому відеоматеріалі так гладко і просто, як в ньому розповідається? Нас особливо зацікавило, чи дійсно орендар цієї водойми, яка має статус ландшафтного заказника, обмежує на ній любительську риболовлю? І чи має він законне право вимагати за вилов риби з громадян гроші?

У телефонному режимі орендар водного плеса озера “Сірче” Петро Дейнека погодився дати нам відповіді на ці запитання, адже цей відеосюжет зачіпає перш за все саме його честь, гідність та ділову репутацію.

— Конфлікт, знятий на відео, не зовсім відображає суть нашої суперечки з цими рибалками, — веде розповідь Петро Михайлович. — Найперше хочу сказати, що суть його криється в тому, що я не дозволив цим людям використовувати моторного човна. Адже ми запустили в “Сірче” раків, а викиди мастила та пального із двигуна у воду дуже згубно впливають на їх популяцію. Тож я, як орендар озера, з метою уникнення непорозумінь та конфліктів надалі, доводжу до відома населення, що застосування моторної водної техніки забороняється на цій водоймі. Тепер щодо плати за риболовлю. Громадянам потрібно розуміти, що орендарі водойм для зайняття рибогосподарською діяльністю витрачають немало зусиль та коштів. Перш за все, сплачується орендна плата, розробляється ряд документів, що регламентують рибогосподарську діяльність, проводяться роботи з зарибнення. За водоймою також ведеться догляд, щоб на ній не промишляли браконьєри. Тож на цей водний об’єкт розроблений режим рибальства, який дає право брати плату з рибалок за ловлю риби. Але цього поки що ніхто не робить. Для тих, хто не бажає платити, відведена спеціальна територія, яка погоджена з органами рибоохорони, де рибалки мають право на вилов риби безоплатно за умови дотримання “Правил любительського і спортивного рибальства”.

Зрозуміло, що і рибалки, і орендар повинні дотримуватися всіх законів та правил. Отже, враховуючи вищевикладене, громадяни перед тим, як здійснювати рибальство в орендованій іншою особою водоймі, повинні з’ясувати, чи є обмеження щодо загального водокористування на даному водному об’єкті, та ознайомитися з ними. Простіше кажучи, не ховатися у кущах із забороненими знаряддями лову, а підійти до орендаря, запитати дозволу на риболовлю, ознайомитися з документами, і рибалити у відведеному орендарем місці. І тоді риболовля буде приносити задоволення всім.

Олесь Федорович.

Фото Андрія КУНИЦЬКОГО.