Незалежна громадсько-політична газета

У неділю – до храму, чи на ринок?

images (47)Прокидаючись недільного ранку, більшість камінь-каширців за звичкою прямують до найближчих ринків на закупи. Хтось приміряє нові обновки, інші запасають продукти, решта – аби потеревенити зі знайомими, чи просто розвіятись. Здавалося, нічого поганого? Живучи у сучасному світі, люди змушені працювати по 5-6 днів на тиждень. Тому хоча б один день тижня в праві приділити для себе та власних потреб. Сперечатися з такою думкою складно і почасти непотрібно. Адже, дійсно, кожен вільний чинити так, як вважає за краще.
Та для дійсно віруючого християнина відповідь однозначна – слід спочатку відвідати храм, бо найперше ми повинні дбати про порятунок душі. А вже потім робити те, що заманеться. І така позиція також є вірною. Однак ті ж самі продавці, котрі працюють на ринку в неділю, змушені залишатися на робочому місці майже до післяобідньої пори і втрачають можливість піти на богослужіння. Як бути їм? Про це та інше запитуємо у нашого давнього співрозмовника протоієрея Сергія Михалюка.

Отче Сергію, хто правий у такому разі?
– Християнин завжди має пам’ятати та керуватися словами Самого Спасителя щодо виконання Божих Заповідей: “Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм: це перша і найбільша заповідь; друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе; на цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки” (Мф.22:37-40).
Перші чотири Заповіді, що були дані старозавітному пророку Мойсею на горі Сінай, пояснюють, як людина може проявити в своєму житті любов до Бога. Зокрема, в четвертій сказано: “Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – субота для Господа Бога твого” (Вих.20:8-10).
У Новозавітній християнській церкві із самого часу Воскресіння Христового через кожні шість днів також святкувався сьомий, тільки не останній із семи днів, або суботній, а перший день кожної седмиці, тобто недільний (воскресний). Субота ж залишена на спомин про створення світу.
Зокрема, і в книзі Діянь Апостольських згадується про збір учнів “першого ж дня тижня”, тобто в неділю “для переломлення хліба”, або ж здійснення Таїнства Причастя. (Діян. 20:7). Подібно до перших християн православні віряни в минулому, так і сьогодні збираються на Божественну Літургію у воскресний день.
– Як поєднати духовні та світські потреби? Чи справді більшості так бракує часу, аби завітати і до храму, і на ринок, що доводиться вибирати?
– В наш час дуже часто можна почути від багатьох людей, що вони вірують у Бога в своїй душі. Але святий апостол Яків свідчить: “Віра, якщо не має діл, сама по собі мертва” (Як.2:17). Тому, відвідуючи воскресне богослужіння, християнин найперше засвідчує собі та Господу свою живу віру, без якої не можливо угодити Богу (Євр.11:6).
Творець наділив усіх людей правом вибору. Кожен ладен сам обирати пріоритети свого земного життя. Проте досвід вчить, що йдучи у Вічність, ми майже нічого з того, над чим працюємо, з собою не заберемо. Людина, яка старається вірити дієво, ніколи не буде шукати собі жодних виправдань, навпаки – старатиметься просити в Господа прощення та Його милості до себе, коли з тієї чи іншої причини не може бути присутньою під час спільної молитви в храмі.
– Добре, а що тоді робити людям, які працюють на ринку продавцями, через що не можуть піти до храму в недільний день?
– Щодо тих людей, які працюють продавцями на ринку, висловлю свою особисту думку. Їх не можна засуджувати за те, що вони пропускають через роботу Недільні богослужіння. Пригадаймо слова Христа: “Хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь” (Ін.8:7). Ці люди є найманими працівниками, тому відповідальність несуть їхні роботодавці. В нашому місті неодноразово піднімалося питання щодо вихідного дня на ринку у неділю, але “віз і нині там”. Тому, зважаючи на цю ситуацію в даний час, як крайній вихід, можна було б дати можливість продавцям у недільний день приходити на роботу хоча б о 11:00 годині, коли в храмах завершується служіння Божественної Літургії.
— Щиро дякую, вам, отче за розмову!

Спілкувався
Олександр ПРИЙМАК.

Please enter banners and links.

Духовні грані

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *