Незалежна громадсько-політична газета

Людська доброта робить світ кращим

Життя — як стерня на полі. Його не можна перейти, не поколовши ноги. На поле-стерню схоже життя моєї мами Федори Карпівни Бігун із села Піщане. Вона — учасниця Другої світової війни. Тож добре знає, що таке смерть, втрата рідних людей. Наша мама народила п’ятеро дітей. Із них залишилося двоє: я мешкаю на Харківщині близько сорока років, брат — у Луцьку. Наша мама — в селі за життєвим принципом “Аби вам, дітки, було добре, а мені й так гарно”. Завжди чуйна, доброзичлива, щира і гостинна до всіх людей. Міряє вона на своєму віку вісімдесят дев’яте літо. Наша мама — жива історія рідного села. Знає і пам’ятає все. Тому й приходять до неї діти місцевої школи — записують спогади; приїжджали з району і області записати звичаї, традиції, повір’я.
Однак роки, на жаль, беруть своє. Та й гіпертонічна хвороба загострюється. Живе мама сама, бо не захотіла нікуди їхати зі свого родинного гнізда. І, слава Богу, є добрі люди, які допомагають і підтримують її. Особливо щире спасибі хочеться сказати Валентині Іванівні Ковч. Понад десять років кожного дня приходить вона до моєї мами — міряє тиск, допомагає у хатній роботі, ділиться обідом, підтримує добрим словом. У цієї жінки велике і добре серце. У наш час важко знайти людей, які б безкорисливо зігрівали своїм теплом інших. Такого ж теплого слова заслуговує акушерка сільського медпункту Валентина Петрівна Оліферчук. Вона постійно навідує мою маму, надає кваліфіковану медичну допомогу.
Щиро дякую вам за все, добрі люди.
Валентина КОВАЛЬ, Харківщина.

Please enter banners and links.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *