Громадськість Каменя-Каширського мала змогу поспілкуватися з цікавим співрозмовником, відомим журналістом, істориком, головним редактором інтернет-видання “Історична правда” Вахтангом Кіпіані. Незважаючи на доволі насичений робочий графік він таки завітав до нашого міста, щоб презентувати дві свої нові історичні книги: “ОУН і УПА. Зродились ми великої години…” та “Українська канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади”. Разом із журналістом у Камінь-Каширський прибула також кандидат історичних наук, співробітниця та представник Українського інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук.
Названі книги – невтомна творча праця автора і його журналістської команди впродовж кількох років. За цей час ними було досліджено гори архівних документів, відвідано чи не кожен регіон України, а також зібрано правдиві свідчення учасників описаних подій. Це величезний масив інформації, котру вдалось відшукати відомим вченим під час історичних розвідок, спогади, критичні матеріали громадських діячів і дисидентів, що відповідають на гострі питання, намагаючись відшукати правду про відчайдушних борців за українську державність – про бандерівців у “лапках” і без. Торкаються невідомих сторінок із життя українців у Канаді, тощо. Надзвичайно важка праця, але вона того вартує. У чому особисто пересвідчились усі присутні на зустрічі.
Під час презентації Вахтанг Теймуразович коротко повідав про зміст означених творів, потому гість цікаво та доступно відповів на актуальні запитання слухачів. А їх цього дня було доволі багато.
Так, депутата міськради Дмитра Сидорчука цікавило, чи не вплине оформлення волинянами “Карти поляка” (документ, який підтверджує польське коріння, і, фактично, зрівнює у правах вихідця із України, котрий вирішив мешкати у Польщі, з місцевим населенням – Авт.) на те, що в найближчому майбутньому Польща претендуватиме на ці землі.
На що журналіст відповів, що причиною таких дій є те, що Україна не є успішною країною:
– Вона себе не відчуває. Як сказав російський поет Осип Мандельштам: “Мы живем, не чуя под собой страны”… Нічого дивного. Багато людей бачить, що рівень життя у сусідній країні кращий, і тому їдуть туди.
За словами гостя, поляки не можуть претендувати на наші західні терени, адже це є реальна Західна Україна, а не опоетизовані “східні креси”, тут живуть українці, і немає жодних суспільних настроїв, щоб стати Польщею. Однак, якщо вже тепер не почати щось змінуювати у нашій країні, то ми можемо її втратити.
– Сьогодні у Польщі навчається 40 тисяч українських студентів, абсолютна більшість із них до України не повертається. Якщо ми не зробимо нормальну країну тут, то кожні 5 років сорок або більше тисяч студентів виїжджатимуть до Польщі – найкращі інтелектуальні кадри, які потім працюватимуть на інші країни.
Усі виклики та потрясіння, котрі постійно супроводжують Україну, вважає Вахтанг Кіпіані, є наслідком того, що її громадяни – політично неспроможні, постійно обирають не тих людей:
– Люди знають, що влада краде, і всеодно за неї голосують. Система не змінилася. За три роки, що минули після розстрілу людей на Майдані, депутати продовжують займатися кнопкодавством, не ходять на парламентські засідання… Не заперечую, багато трапилось і позитивних змін, але цього ще мало.
Та все ж вихід із замкнутого кола є. Для цього нам усім потрібно почати рівнятися на представників діаспори, вчитися їх вмінню відстоювати свої права. Адже, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів від Батьківщини, вони зуміли згуртуватися і витворити стійке суспільство політично свідомих людей. При цьому живучи серед іноземців, ті не втратили власної ідентичності. Сьогодні у Канаді діє безліч українських шкіл, організацій, богослужіння відправляється українською мовою в українських храмах.
Наприкінці презентації кожен, хто бажав, зміг придбати книги Вахтанга Кіпіані та отримати автограф від автора. Зазначимо, що організаторами заходу є Український інститут національної пам’яті та Фонд Ігоря Гузя “Прибужжя”.
Олександр Приймак.
