Незалежна громадсько-політична газета

Проводове радіо: жити не дати померти

IMG_20160919_121659Колись найпопулярніший вид мовлення проводове радіо перебуває сьогодні в стані агонії. Сумна статистика свідчить, за кілька років воно може повністю зникнути з ефірної мапи України. За різними підрахунками, в нашій країні залишився 1 мільйон діючих радіоточок, щоквартально ми втрачаємо близько 100-120 тисяч. І з кожним днем ця цифра невпинно зростає.

Хтось скаже, що проводове радіо – вчорашній день. Його давно вже слід було зліквідувати. Адже навіщо передавати інформацію по дротах, коли є більш сучасні, цифрові види мовлення? З цим важко не погодитись. Але ось халепа, ця досить застаріла технологія, як не дивно, навіть в сучасних реаліях залишається чи не єдиною ланкою інформаційної і національної безпеки України. Саме національної, адже в більшості своїй проводове радіомовлення насичене проукраїнським контентом, втрата котрого створить значущий інформаційний вакуум, особливо в прикордонних територіях держави, і який досить швидко заповнять власним контентом наші сусіди. Стосується ця проблема і Камінь-Каширського району. Майже повне знищення проводового мовлення на його теренах вже відбивається засиллям в радіоефірі білоруських і польських мовників.

За роки існування проводового радіо українці звикли до тихого шепоту “брехунця”, з котрого лунає українська пісня та часом можна почути місцеві новини. До цієї багатомільйонної аудиторії прихильників належить і Катерина Кузьмич із Каменя-Каширського. Радіомовленням користується з 1990 року, коли переїхали до міста з сусіднього села Полиці. Вчитель української мови і літератури, вона не уявляє свого життя без проводового радіо, адже звідси черпає більшість нової і так потрібної для викладання її предмету інформації. Та ось уже більше півроку її радіоточка мовчить.

 – Радіоточка замовкла ще з весни. Я безліч разів реєструвала заявки на ремонт, та у відповідь чула лише відмовки, що немає кому робити, штат скорочений і т.д. В Камені-Каширському іде планомірне знищення проводового радіо. Вказують, що воно нерентабельне, абонплата маленька (усього 17 гривень). Але радіо мені потрібне, бо це засіб масової інформації. Я люблю слухати районні, обласні радіопередачі, стежу за новинами в нашому краї. Начальник радить взяти портативний радіоприймач, але він не задовольняє моїх запитів щодо місцевої інформації. Згідна платити і більше (30-50 гривень), аби тільки була радіоточка, – розповідає Катерина Кузьмич.

Олександр Мельник, начальник Камінь-Каширської філії ВФ ПАТ “Укртелеком” констатує, що проблема цієї пані не поодинока. Камінь-Каширський район став заручником загальнонаціональної хвилі скорочення проводового радіомовлення.

– За останній рік близько сотні абонентів подали заяви на відключення радіоточок. Раніше покриття охоплювало весь район. Ще донедавна певна кількість користувачів проводового радіомовлення зберігалась в селі Бузаки. Та зараз ми обслуговуємо лише Камінь-Каширський і сусіднє село Раків-Ліс. Маємо усього 100 абонентів (з них 79 – фізичні особи та 21 – юридичні), – пояснює Олександр Трохимович.

Точки проводового радіо діють лише у Камені-Каширському і селі Раків-Ліс. Загальна їх кількість – 100. Ще рік тому було понад дві сотні.

Як розповідає пан Олександр, головна проблема проводового радіомовлення – його неперспективність у сучасному світі.

 – Це вже відживаючий вид зв’язку. Де він є, ми намагаємось підтримувати в належному технічному стані. Багато ліній втрачаємо через халатність самих людей, маємо безліч випадків, коли лінії проводового радіо в селах просто розкрадалися мисливцями за кольоровим металом. На сьогодні все проводове радіо змонтоване на опорах електроліній на правах оренди сумісної підвіски. Часто, коли електрики роблять реконструкцію своїх ліній, то демонтують і наші. Відбувається це без будь-якого погодження. Тож проконтролювати такі дії можемо лише по факту. Щодо пані Кузьмич, то вона справді зверталася. Я пояснив їй, що працівники місцевої філії “Волиньобленерго” демонтували радіолінію. А так, як на відновлення ліній проводового радіо нам матеріалів тепер не виділяється, то і відремонтувати її ми не маємо змоги, – додає він.

На запитання “Чому так сталося?” Олександр Трохимович наводить офіційну позицію ПАТ “Укртелеком”: підтримання у робочому стані мережі несе збитки.

 – Ми – лише одна з сотень компаній, що на сьогодні надають телекомунікаційні послуги. В даний час для компанії проводовий радіозв’язок не є настільки пріоритетним як, скажімо, десяток років тому. Так, були звернення до Камінь-Каширської районної і міської рад від обласної філії “Укртелекому”про те, що якщо вони бажають відновити мережу проводового радіо, то нехай долучаться до його фінансування. Ми технічно здатні виконати такі роботи, були б фінансові ресурси і зацікавленість міської та районної влади. Однак ці звернення залишилися без відповіді.

До речі, ще в 2011 році Василь Лизанчук, заслужений журналіст України, звертався у відкритому листі до тоді ще Президента України Вікторова Януковича, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина та Прем’єр-міністрова України Миколи Азарова, в якому закликав не допустити планомірне знищення мережі проводового радіо, як однієї із ланок інформаційної безпеки країни. Особливий акцент робив він саме на прикордонних регіонах, які, фактично, перебувають в національному інформаційному вакуумі і послуговуються даними лише сусідніх інформаторів, що не завжди достовірні.

На початку 2013 року Національний інститут стратегічних досліджень розробив спеціальну аналітичну записку “Стан інфраструктури українського проводового мовлення та можливі шляхи його модернізації”, в котрій проаналізував сучасний стан проводового радіо. Науковці визнали, що системи проводового мовлення справді вважаються технологічно застарілими та суттєво програють у пропускних можливостях більш сучасним системам телекомунікацій. Однак, саме проводове мовлення є чи не єдиним способом сповіщення населення у разі техногенних або природних катастроф, адже функціонує навіть в разі відключення електропостачання.

Та поки влада в високих київських кабінетах і на місцях мовчить, наші сусіди білоруси активно діють. Так, до 2017 року в місті Брест вирішили повністю оновити мережу радіомовлення. Застарілі проводові радіоточки будуть відключені. Та щоб мати змогу доносити вісті до громадян в екстрених випадках, на будинках міста встановлюватимуть радіоприймачі ефірного мовлення. Можливо, нашим чиновникам варто задуматись над цим, і нарешті поставити розділовий знак у заголовку до цієї публікації.

Олександр Приймак.

Please enter banners and links.

НОВИНИ
One comment on “Проводове радіо: жити не дати померти
  1. Дуже шкода, що складається така ситуація з проводовим радіо. Гадаю, це цілеспрямоване знищення якісного українського мовника, джерела місцевих новин і важливої інформації. Я вже кілька років не можу добитись відновлення своєї радіоточки у селі, постійні відмазки і надумані відмовки. Кажуть – немає дроту. Але недавно знімали старі телефонні лінії, куди поділись кілометри дроту? Те ж саме і зі стовпами. їх можна було використати для ремонту ліній проводового радіо.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *