Дякувати Богу, поки що територія Волині не зазнала воєнних руйнувань та втрат серед населення, за винятком хіба що Луцького аеропорту та військової частини у Володимирі. Але ризики є завжди. Особливо у нашому прикордонному з Білоруссю районі. Наші громадяни повинні бути щосекунди готовими до найжахливішого сценарію.
Як діяти під час артобстрілу та бомбардувань, аби уберегти себе та рідних за будь-яких умов? Про це ми поспілкувалися з начальником сектору цивільного захисту Камінь-Каширського управління ГУ ДСНС України у Волинській області Віталієм Мартинюком (на фото).
– Як діяти, якщо війна застала нас на вулиці?
– Залп реактивної установки здалеку добре видно візуально: вдень – це димні сліди, вночі – яскравий спалах на обрії. Вже те, що ви чуєте сам звук польоту снаряда (він дещо схожий на шурхотіння), означає, що він пролетів досить далеко від вас, а його вибух через 2-3 секунди після свисту означає, що ви відносно на достатньо безпечній від-стані. Проте наступний снаряд полетить ближче до вас, тому треба швидко шукати укриття. Підійде хоча б якийсь виступ (навіть тротуар, бордюр), канава, заглиблення в землі. Можна лягти поруч з бетонною конструкцією. Все це, звісно, не допоможе, якщо буде пряме потрапляння у вас. Але зайнявши лежаче положення біля захисних об’єктів, ви збільшуєте шанси не зазнати травм від осколків під час падіння боєприпасу десь поряд. Адже осколки летять вгору і по дотичній.
Не забувайте, коли падаєте на землю, прикривати вуха руками й відкривати рот, щоб не полопали барабанні перетинки. Якщо на вулиці стрілянина, займайте позу ембріона й ногами розвертайтесь у сторону вогню.
– А що робити, якщо ми саме їдемо в дорозі транспортом і чуємо вибухи чи сигнал тривоги?
– На авто чи в маршрутці ви не зможете швидко втекти: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Крім того, бензобак додає ризику згоріти. Тому знову таки: негайно зупиняйте транспорт і оперативно шукайте укриття подалі від автомобілів та кіосків. По них цілитимуть насамперед, вони можуть вибухнути чи нанести травми битим склом. Повзком відходите від транспорту у протилежний бік від обстрілів або перебігаєте короткими швидкими кидками після кожного наступного вибуху.
– Як бути тим, хто в момент бомбардувань чи обстрілів знаходиться вдома або біля чужого будинку?
– Якщо ви живете у багатоповерхівці й там є придатний підвал – спуститися туди або хоча б на перший поверх. Шукаємо найбільш внутрішню кім-нату, щоб чим побільше стін (найкраще десь біля несучих стін) вас відгороджувало від небезпеки. Може підійти ванна. Ні в якому разі не знаходитися навпроти вікон! Дотримуйтеся правила двох стін (як на малюнку).
В обраному місці треба сісти на підлогу біля стіни – чим нижче людина перебуває під час попадання снаряда чи куль, тим більше шансів, що її не зачепить.
В ідеалі вікна варто щільно забарикадувати мішками з піском, але якщо війна застала зненацька й нема змоги це зробити, тоді закриваємо їх диванними подушками, масивними меблями, але не порожніми. Дехто додатково скріплює скло клейкими стрічками. Усе залежить від обставин й скільки у вас часу на це.
У звичайних приватних будівлях в льох краще не лізти. Вас там може завалити. Або хоча б вказуйте десь великим надписом «під час бомбардувань ми в погребі» і покажіть, де саме він знаходиться. Так хоча б є шанси, що вас вчасно знайдуть й звільнять з пастки. Комунікуйте із сусідами й заздалегідь домовтеся бігти один одного рятувати у таких випадках.
Майте на увазі, що боєприпаси можуть вибухнути не одразу. Тому, виходячи з укриття, не варто чіпати будь-що руками й треба пильно дивитися під ноги.
Приготуйте також заздалегідь сумку для виходу з дому чи переміщення в укриття, поставте її біля дверей. У неї треба покласти питну воду, їжу, яка не тече і не псується (снеки, батончики, деякі фрукти), ліхтарики, зарядні пристрої, документи, набір необхідних ліків, ключі від квартири та машини. Завжди беріть із собою телефон, якщо є – радіо на батарейках.
– Що категорично не підходить для укриття?
– Зі страху дехто стрибає в річку, в ставок, фонтан і т.д. Вибух бомби або снаряду у воді навіть на значній відстані створює сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія. Тому такого ніколи не робіть.
Для укриття під час бомбардування не підходять під’їзди, багатоповерхові будинки (особливо сучасні конструкції), захаращені підвали – все це може обвалитися. Також не ховайтеся під машинами, автобусами, під стінами магазинів чи офісів. Через вибухову хвилю зверху летітиме скло. Різні контейнери, ящики, будматеріали можуть легко спалахувати, туди не ліземо.
Найбезпечніше, звісно, ховатися у бомбосховищі, тому що там є вентиляція, потужне перекриття та кілька виходів, на відміну від звичайних підвалів. Але не всюди воно є й не всі можуть до нього вчасно дістатися. У нас метро та підземних переходів немає, тож як альтернативу можна використати траншею, оглядові ями в гаражах, силосні ями, широкі труби водостоку під дорогами.
Страх – найгірший ваш ворог. Головне – не панікувати! Так ви швидше й краще зможете оцінювати ситуацію й вдаліше будете діяти під час надзвичайної події.
Спілкувалася
Іванна Гайдучик.
