Колись у скрині хорошої господині мала обов’язково лежати хустка, а ще краще кілька на різну потребу: на щодень, для відвідин храму, для якогось свята чи якщо, не дай, Боже, трапилась сумна подія. Помережані різними візерунками, прикрашені китицями тощо, вони вважалися дорогим подарунком, маленьким жіночим скарбом. Хустки берегли та шанували в родинах. Матері передавали їх в спадок донькам чи невісткам. І, напевно, подібні сімейні артефакти із любов’ю, на згадку про найрідніших людей, зберігають також наші читачки. А багато хто з них залюбки одягає хустину навіть тепер. Адже вона залишається невід’ємним, красивим атрибутом українки.
Отож у Всесвітній день української хустки, який відзначають сьомого грудня, жінки, дівчата та дівчатка Камінь-Каширського району вирішили нагадати про цю хорошу традицію, яка продовжує жити, єднає культурну пам’ять поколінь. Вони теж убралися в хустки.
Олександр ПРИЙМАК.
