Ірина Гембік (Хоцевич) із Грудок з улюбленим інструментом не розлучається, відколи їй виповнилося 12 років. Якось у селі з концертом побував народний аматорський хор “Родовід” Камінь-Каширського центру культури та дозвілля. Майстерним виконанням пісень артисти зачарували Ірину, а надто музичний супровід партії скрипки, що її виконувала тодішня викладачка дитячої школи мистецтв. Виступ досвідченої музикантки вразив слухачів до глибини душі. Тоді наполеглива Ірина твердо поставила собі за мету навчитися грати на цьому інструменті: спочатку опановувала секрети у Камінь-Каширській школі мистецтв, а згодом – у фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.Ф.Стравінського. Проте найяскравіший період її професійного зростання розпочався, коли вона вступила до національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. Відтоді скрипка стала невід’ємною супутницею її повсякденного життя, роботою, захопленням, що приносить моральне і матеріальне задоволення.
– Час студентських років у Луцьку для мене був періодом справжньої муштри, — каже, посміхаючись, музикантка. — Коли однолітки могли відпочивати, то мій часовий простір заповнювала скрипка. Втім завдяки здобутим технічним навичкам в училищі, навчаючись вже в академії, почала виступати з оркестрами на гастролях за кордоном. Сьогодні існує багато можливостей виїхати працювати за межі України: чимало музикантів грають на елітних кораблях, у країнах Європи чи Китаї. Взагалі, скрипка — універсальний інструмент. Величезною її перевагою є те, що вона невелика за розміром, я можу взяти її та поїхати чи полетіти будь-куди, — розповідає Ірина Гембік.
Відтак гастролі з різноманітними оркестрами дозволили грудківській музикантці побачити немало країн. Зокрема, з Київським національним академічним театром оперети побувала у Польщі, а із симфонічним оркестром Чернігова відвідала Іспанію, Португалію. Скрипка приносить фінансові дивіденди навіть тоді, коли музикант не прив’язаний до робочого місця в певному колективі.
— Кілька років тому ми з другом-баяністом поїхали в Берлін заради заробітку. Цей досвід виявився незабутнім для нас обох. Спочатку грали в кафе, а потім просто на вулиці. Там на кожному кроці виступають різні музиканти, котрі приїхали з такою ж метою. Спочатку ніяковіли, незручно навіть було відкривати чохол від інструменту, куди, як правило, люди кладуть гроші. Але щойно ми розпочали грати, назбирався натовп зацікавлених людей, котрі запитували де ж, мовляв, залишати заохочення. Тож упродовж місяця ми збирали навколо себе десятки, сотні шанувальників. Класична музика у поєднанні скрипки та баяна звучить приголомшливо, тож, гадаю, саме через такий “зіграний тандем” ми були затребуваним вуличним дуетом. Вдалося, крім того, непогано підзаробити, — поділилася досвідом скрипалька.
Поступово розширюючи свої соціальні зв’язки серед спільноти столичних митців, нашу землячку помітили й запросили взяти участь у відомому талант-шоу “Україна має талант” у складі колективу світлового шоу балерин, де скрипалька акомпанувала виступу танцівниць. Увесь номер відбувався в суцільній темряві, тож зрозуміло, що перфоменс мав досить ефектний вигляд. Згодом із згаданим колективом об’їздили чи не всю Україну, виступали на приватних святкових заходах, навіть у народних депутатів.
— Взаємини зі скрипкою, — каже Ірина, — не закінчилися навіть під час декретної відпустки. — Інструмент у мене не залежується, адже, щоб скрипка гарно звучала, з нею треба постійно займатися. Тож мої маленькі дітки слухають виключно класичну музику у маминому виконанні. Що ж іще може бути витонченішим та вишуканішим, аніж чарівне звучання улюбленого інструмента. Відпустка по догляду за дітьми ще не закінчилась. Тим часом я вирішила спробувати себе в амплуа педагога. Відтак нині працюю у Камінь-Каширській дитячій школі мистецтв і можу сказати, що роботою цілком задоволена.
У мистецьких планах Ірини Гембік постійно вирують нові ідеї. І хоч на скрипці можна виконувати різноманітні жанри, втім класика — це найважче і, на переконання музикантки, сприймається на високому рівні особливо серед поціновувачів цього стилю. Тож на меті в Ірини Гембік — створити дует із її рідною сестрою Вікторією, (на фото) виконавицею оперного співу. В такому творчому дуеті вони презентують себе вже тривалий час: Ірина грає на скрипці класику, а Вікторія виступає як вокалістка. У найближчих планах сестер — зняти відеокліп і як колектив стати відомими на теренах України. Адже, як зазначає Ірина, в нашій країні також можна заробляти, маючи талант.
Леся МІНІБАЄВА, село Грудки.
