1 липня своє професійне свято відзначала одна з провідних служб Національної поліції України — слідство. Її обов’язок — це пошук істини у протиріччях сторін. Саме від неї залежить людське життя, відчуття справедливості для тих, хто, можливо, вже зневірився у сьогоденні.
Навантаження на слідчих в умовах сьогодення стрімко збільшилося, оскільки саме на них покладено організацію процесу виявлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, визначення виду негласних слідчих (розшукових) дій, які необхідно виконати, та прийняття рішення про їх проведення працівниками оперативних підрозділів.
Олег Генсьор народився 1996 року в с. Хотешів. Після 9-го класу сільської школи вступив до правознавчого ліцею (м. Луцьк). У 2013 зарахований на навчання у Харківський національний університет внутрішніх справ на факультет тоді кримінальної міліції. У 2017 призначений на службу слідчим Камінь-Каширського районного відділу поліції. Нині старший лейтенант продовжує трудитися у місцевому відділі поліції на посаді старшого слідчого.
Як правило, найбільша завантаженість обов’язками — у слідчих районної ланки. Проте саме на периферії працює найменша їх кількість, як от у Камінь-Каширському районному відділі поліції. Сьогодні штат слідчого відділення правоохоронного відомства недоукомплектований на 50 відсотків – службу тут несуть лише четверо стражів правопорядку. Очолює профільне відділення старший слідчий Олег Генсьор.
У день професійного свята Олег Сергійович дещо привідкрив завісу таємничості непублічної, цікавої та водночас дуже складної роботи слідчого.
— Олеже, наскільки робота слідчого потребує величезних зусиль та відповідальності, настільки багато нарікань на людей цієї професії лине з боку громадян. Нерідко потерпілі скаржаться на слідство через незадоволення їхніх клопотань. На кшталт: «закрили справу, не встановивши істини», «затягують терміни розслідування», тощо. Як вважаєте, чому так відбувається?
— Кожен випадок злочинного характеру — індивідуальний. Часто люди не розуміють, що кримінальне розслідування — це робота трьох: слідчого поліції, процесуального прокурора та слідчого судді. Нерідко між ними можуть виникати непорозуміння, має вагу і людський фактор, а головне система законодавства працює так, що робота професіонала може у підсумку виглядати неякісною. До прикладу, щоб отримати дозвіл на обшук слідчий повинен мати санкцію від судді. Тим часом судді, а особливо у нашій громаді, також завантажені понад міру. Їх на сьогодні лише двоє, а справ десятки, сотні. Відтак розслідування невимушено можуть відтерміновуватись. Крім того, є такі кримінальні провадження, де відсутня подія, або склад правопорушення через смерть причетних осіб, примирення та інше. Втім на плечі саме слідчого поліції лягає основна відповідальність. І хай як йому складно, він має 24 години на добу тримати руку на пульсі подій. Якщо у заявника існують ті чи інші питання, що стосуються кримінального процесу, ми завжди готові надати усі необхідні роз’яснення. Передусім саме слідчі намагаються підняти престиж професії та довіру громадян до правоохоронних органів. Варто зауважити, що завдання слідчого — не лише визнати когось винним, але й знайти докази для виправдання підозрюваної особи.
— Скільки справ сьогодні перебуває в межах компетентності органу досудового розслідування та які із них переважають?
— Нині на обліку структурного підрозділу значиться більше 400 кримінальних проваджень. Правопорушення у даних епізодах скоєно лише на території Камінь-Каширської громади. Передовсім це аварії з потерпілими, крадіжки, злочини у сфері незаконного використання лісодеревини. Трохи менше відкрито проваджень, пов’язаних із заволодінням чужим майном. Наші співробітники не розділяють справи за категоріями, натомість розслідують усі без винятку злочини, також й економічні. Однак останні, на щастя, трапляються зовсім рідко.
— Практика європейської правоохоронної системи, зокрема в контексті органів слідства, доводить застарілість методів опитування свідків, що ними послуговуються вітчизняні поліцейські. Відтак пропонують в якості допиту застосовувати процесуальне інтерв’ю з підозрюваним у правопорушенні, замість класичного допиту. Яка ваша думка з цього приводу і чи українські силовики ментально готові до налагодження психологічного зв’язку з фігурантами кримінальних проваджень, використовуючи модель спілкування, що не базується на тортурах чи тиску?
— Сучасне розуміння проведення допиту набуло іншого характеру, а залишки рядянської поведінки наших колег, і поготів відійдуть у забуття. Більше того, кримінально-процесуальним законодавством визначено, що в ході допиту підозрюваного в рамках кримінального провадження щодо особливо тяжких злочинів, присутність захисника є обов‘язковою. При цьому ведеться стенограма допиту, відеоспостереження, а в окремих випадках навіть працює психолог. Згоден, що залякана людина під тиском правоохоронця може дати й неправдиві свідчення. Тим часом завдання слідчого зібрати об’єктивну доказову базу, не покладаючись навіть на його зізнання, адже на суді підозрюваний може змінити свідчення на протилежне. У будь-якій справі орган досудового розслідування не має права на помилку.
— Назвіть справу, яка вам найбільше запам’яталася і має вагу для вас, як борця зі злочинністю.
— Це скеровані до суду 5 кримінальних проваджень з обвинувальним актом, де фігурували так звані броницькі зловмисники. Чотирьом юнакам було винесено підозру у вчиненні хуліганських дій щодо жителів району, а також скоєння насильства, погроз, нанесення тілесних ушкоджень співробітникам поліції. На даний час по одній зі справ вже є ухвала феміди, інші ще розглядаються. Це було для мене справою честі, адже від рук хуліганів постраждали невинні люди та мої колеги. Таким чином обвинувачені зрозуміли, що є закон і його необхідно дотримуватись.
Спілкувалася
Леся МІНІБАЄВА.
