Неймовірно смачне та ароматне!!! Так відгукуються гурмани про напій зі звичайної, здавалося б, квітки, який має ще й лікувальну особливість.
Зокрема, пані Марія із Каменя-Каширського в цьому аж ні трішечки не сумнівається. Каже, кульбаба — цілюща рослина і всі свої властивості віддає напоєві. Різна література стверджує, що користь вина з кульбаб доведена при гіпертонії, неврозах, воно благотворно діє на дихальну систему, а також бореться з авітамінозом і анеміями різного походження. Наша співрозмовниця певна, що навіть при ракових захворюваннях кульбаба може принести користь.
Однак приготувати такий напій насправді не дуже просто.
— Щоб вино вийшло насправді корисним, потрібно не лише правильні кульбабки знайти, а й підібрати день. Бо ж рослинки варто збирати лише ті, що ростуть повіддаль від доріг та інших запилених місць. І підібрати для цього хорошу погоду. Я зриваю квіти у сонячний день десь близько 10-ої чи 11-ої години, — розповідає пані Марія.
Жінка каже, що якщо кульбабки збирати у другій половині дня, то вони будуть вже прикриті. А після дощу — не встигнуть набрати нектару. Коли ж заготовляти у теплу сонячну погоду, на квітах збережеться пилок і саме він додасть майбутньому винові особливого аромату та присмаку.
— Для приготування вина використовую лише квіти кульбаби. При чому одразу після зривання від’єдную їх зелену частину – квітколоже. Щоб напій не гірчив. Робити це потім, наприклад, вже ввечері, не рекомендую, бо позбавитися гіркоти не вдасться, та й квіточки закриваються і це не зручно, — ділиться іще одним секретом приготування жінка.
За рецептом вона на літрову банку, напхану кульбабами, бере 4 літри води. Її кип’ятить. В охолоджену додає цвіт кульбаби, а тоді доводить до кипіння. Коли все схолоне, проціджує та додає сік двох лимонів. Окремо у 0,5 літра теплої (некип’яченої) води розводить 1,5 кілограма цукру. Цей солод вливає до наявного настою і «приправляє» родзинками. До розчину можна додати ще м’яту чи мелісу, чебрець за бажанням.
Вся ця суміш переливається в бутель, закривається гумовою рукавичкою і залишається бродити десь на місяць. Коли рукавичка впаде – значить вино готове.
— На смак вино як сухе: воно не солодке, але і не гірке. Аромат просто незвичайний. І скажу, тепер це вино є моїм улюбленим. Хоч робила смачні і ягідні, ожинні, виноградні вина. Дуже смачний і мед з кульбаби. Хоча він більше схожий на цукати, — зауважує співрозмовниця.
Пані Марія проварює у воді квіточки кульбаб, додає туди сушений цвіт липи. Тоді як постоїть і охолоне, проціджує. У настій всипає цукор, порізані шматочками апельсин, лимон. Ще трохи проварює – і насолоджується смаком та оздоровлюється.
— Кульбаба надзвичайно корисна рослина. При чому цілющі властивості мають усі її частини: і квіти, і листочки, і корінь. А тому з неї не лише солодкі лакоминки, а й салати можна робити. Дуже корисним є чай, зокрема, «кореневий». Береться у рівних пропорціях подрібнене коріння кульбаби, пирію і лопуха запарюється ложка на 0,5 літра води, настоюється і споживається для очищення організму, — каже пані Марія.
Жінка знає ціну кульбабі, а вином із неї захоплюються усі знайомі. Тому, підозрюючи, що після публікації не матиме відбою від зацікавлених, виявила бажання не називати свого прізвища. Лише рекомендувала не ігнорувати того, що дає нам природа.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
