ТАКИЙ ВИСНОВОК НАПРОШУЄТЬСЯ З АНАЛІЗУ ДАНИХ, ОПРИЛЮДНЕНИХ В СИСТЕМІ “prozorro. ПРОДАЖІ”
У розпал опалювального сезону серед селян назріла хвиля обурення через ріст цін на дрова. Лісівники мотивували це підвищенням мінімальної заробітної плати, ростом витрат і податків тощо. Мовляв, підприємства повинні самі себе забезпечувати і заробляти, аби не збанкрутувати. Нібито й логічно, однак увагу спостережливих камінь-каширців привернув інший факт: чому ж тоді для комерційних структур деревину кращої якості продають майже за тими ж цінами, що й дрова для населення?
Ми вирішили дослідити, наскільки виправданою є така підозра і як різняться ціни в лісових господарствах району. Однак на оприлюднення даних довелося згаяти чимало часу, позаяк не всі лісгоспи погодилися вчасно озвучити затверджені цінові пропозиції. «Найоригінальнішим» виявилося ДП «Любешівське лісомисливське господарство»: на запит редакції “Полісся” дало красиво оформлену пишними канцеляризмами та посиланнями на закони, позбавлену жодного змісту, відписку. Видається, наче ціни на дрова, як і умови їх придбання, тут зберігаються на рівні держтаємниці, бо «підприємство не є <…> зберігачем окремої сформованої запитуваної інформації». Очевидно, це можна трактувати як «не володіє даними». З іншого боку така ситуація не дивує, адже лісгоспи, як і Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства, часто надають схожі, місцями – абсолютно тотожні, беззмістовні відповіді на запити ЗМІ, що підтверджує також досвід колег. Щоправда обласне управління цього разу взагалі полінувалося чи то не зважило за потрібне надіслати на запит редакції “Полісся” хоча б банальну відписку.
Попри це, тендерна документація, оприлюднена в електронній торговій системі «PPOZORRO. Продажі», засвідчує, що ціни на паливні дрова в Любешівському ЛМГ особливо не відрізняються від встановлених на інших лісових підприємствах району. Але варто зауважити, що найлояльніша цінова політика в Маневицькому лісгоспі. Так, придбані тут сосна та вільха непромислового використання обійдуться населенню в 306 грн за куб, а береза, дуб, ясен та граб – 348 грн. Для бюджетних організацій передбачені вищі ціни: сосна та вільха — по 403 грн за куб, а береза та дуб – по 410. Більше мають заплатити комерційні підприємства: відповідно 460 і 468 грн за куб. З огляду на те, що вони купують деревину на тендерній основі, в процесі торгів ціна може додатково зрости.
Індивідуальний підхід використовують і в ДП СЛАП «Любешівагроліс». Наприклад, куб непромислової деревини для опалення 1 групи (твердолистяні породи) вартує 402 гривні, 2-3 груп (хвойні та м’яколистяні породи) – 390 гривень. Це – ціни для населення. Натомість бюджетні й комерційні організації можуть придбати ці ж породи за 505 грн та 495 грн. Співпраця із підприємствами наразі відбувається за прямими угодами.
У ДП «Камінь-Каширське ЛГ» комерційні організації купують деревину на аукціонах, щоправда тут не визначають цін для окремих груп покупців. У загальному: дуб, граб, береза – 410 грн, вільха, осика, сосна, ялина – 390 грн за куб. Тобто і для населення, і для сфери бізнесу цінова політика приблизно однакова. Але, зауважують люди (і підтверджують дані аукціонів), якість деревини різниться: комерційні підприємства купують дрова промислового використання (кращої якості) і, на відміну від місцевих жителів, забирають «товар» уже на проміжному складі. Тобто, затрати на вивезення деревини з ділянки лісове господарство покриває самостійно. Це приблизно 150 грн за куб. Порахуємо. Наприклад, якщо в грудні 2020 року лісгосп продав товариству з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» 300 кубів деревини дров’яної промислового використання (сосни звичайної) за 145,4 тис. грн (при початковій ціні 144 тис. грн.), то, за цією логікою, тільки близько 45 тис. грн витратив на її транспортування. У підсумку, в такому разі дохід становить близько 330 гривень за куб. Селянин тим часом заплатить 390 грн за куб і при цьому самостійно забиратиме придбані дрова з лісу. «От і де справедливість?!» – не стримує емоцій наш читач. І його обурення зрозуміє кожен: тільки «виписати» дрова вартуватиме кілька тисяч, а ще привезти, порізати тощо. І двох пенсій не вистачить.
У схожих цінових рамках працюють і в ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс». Куб вільхових, осикових, дубових, грабових чи березових дров тут можна придбати за 400 грн, а соснових і ялинових – за 395 грн.
Словом, «тепло» вдаряє по кишенях поліщуків. Тим часом, за інсайдерською інформацією, в окремих лісгоспах наразі взагалі заборонили виписувати накладні на деревину непромислового використання для населення через зниження середньої ціни «кубика».
Іванна ВЕЛИЧКО.
