Ви чули коли-небудь, щоб на голос виходили… їжачки? Ні? То ми радо розкажемо вам таку невигадану милу-цікаву історію, яка розгортається зовсім недалечко.
По вулиці Дружби в Нових Червищах чудеса: жива природа не на жарт потоваришувала з людиною. У Кистенюків — ручні їжачки і синички, у Солов‘янчиків — черепаха Тартіла. Найбільше дивують, звичайно, маленькі колючі друзі. Бо ж, впевнена, кожному в дитинстві так хотілося побачити їхні мордочки і лапки, блискучі оченята — вони ж завжди ховалися під ковдрою колючок. Годі й говорити про маленьких. А тут дивина — просто позують перед камерою і аж ніяк не ховаються перед своїми юними товаришами Сашунею і Владиславчиком, їх рідними. Радо виходять із сховку на дзвінкі дитячі голоси, «сидять» на маленьких ручках, п’ють молочко і сплять у ванночці з трави. І хоча вони інколи згортаються у клубочок, вдаючи настороженість, все ж дуже товариські. А знайшли їх, тремтячих, у холодну дощову погоду. Відігріли, потрішки підгодували, постійно слідкували чи не прийшла їхня мама. А потім віднесли їх назад до сховку і їжачиха все ж примандрувала. Однак малечу свою не стала переховувати. Вона — теж давній друг сім‘ї. Частенько навідувалася на це подвір’я поласувати молочком. «У нас знову гість <…> Поїсть, поспить і йде», — написала якось у фейсбуці мама маленьких рятівників Сніжана Кистенюк. І помістила у дописі фото- та відеодокази. Як їжак язичком черпає молоко, як, скрутившись калачиком, спить, тулячи носа до лапок, і як «посміхається» у камеру в траві. А згодом з’явилися і маленькі їжачата. Тож тепер активні користувачі соціальної мережі «Фейсбук» можуть відкрити для себе зовсім іншого, милого їжака, який не колеться, а спить на руках, фотографується у квітах і зовсім не боїться людини. «Всі відчувають, хто їх любить», — прокоментували якось друзі під черговим «колючим» постом Сніжани. І дійсно, добре серце помітне навіть їжаку.
Іванна ВЕЛИЧКО,
село Нові Червища.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
