Мама полеглого на сході Героя Сергія Цепуха – Галина Іванівна – нещодавно повернулася з Дніпра, де відбувалися урочистості з нагоди Дня Гідності та Свободи. Небайдужі вшанували патріотизм і мужність громадян, які захищали національні інтереси нашої держави та її європейський вибір, а також тих, хто віддав своє життя заради вільної України. Враження від поїздки та прийдешній День Збройних сил України вкотре повернули жінку до роздумів про ціну подвигу, біль втрати, людську вдячність і пам’ять.
Нагадаємо, що Сергій Цепух захищав Україну у складі однієї з механізованих бригад Сухопутних військ і загинув від кулі снайпера вночі 9 серпня 2018 року поблизу Мар’їнки. У серпні ц.р. йому було встановлено пам’ятник на території Центру управління та оповіщення повітряного командування «Схід» у Дніпрі. Тож у знак глибокої поваги військова частина запросила матір Героя, аби разом вклонитися подвигу відважного бійця. Окрім урочистого заходу біля монумента пам’яті Небесної Cотні пам’ять Сергія Цепуха вшанували поминальною панахидою. А 22 листопада, у День сина, Галина Іванівна пройшлася дніпровськими стежками свого Сергійка…
Жінка глибоко вражена, що в далекому, за тисячу кілометрів від Волині, Дніпрі знайшли час, аби вкотре віддати шану загиблому і звернути увагу на його сім’ю. Приємно здивувало також те, що пам’ятник планують підсвічувати жовто-блакитним світлом, а навесні висадять туї. Така організація – яскравий приклад для інших, адже країна не має морального права забувати тих, хто за неї поліг. Це так у людей.
А як у нас, на Камінь-Каширщині?
“Чому б у пам’ятну дату не принести на могилу квіти, не згадати загиблих у щирій молитві? Допомогти рідним встановити пам’ятника, облаштувати флагшток, аби на цвинтарі видно було, де спочиває Герой. Навіщо меморіальні дошки на стінах шкіл, якщо ви, владці, до могили дороги не знаєте або забуваєте? Аналогічно, нікого не цікавить ні його сім’я, ні дітки… Ні одинокі матері. Кожен син обов’язково привітав би маму з Днем народження… Нікому ж не потрібні подарунки, достатнього доброго слова. Думаю, доцільно було б встановити монумент пам’яті Героям, як це зробили деякі райони, або ж білборд при в’їзді в райцентр. Про це повинна дбати влада, а не рідні. Ми б усе віддали, аби наші хлопці живі були…”, – ділиться гіркими роздумами Галина Цепух.
І дійсно, аби зберегти гідність і свободу, цілісність країни, необхідно берегти пам’ять про загиблих, бо це – найсвятіше.
Іванна ШЕМЕТЮК.
