«Тебе ще в «грамотку» запишуть», — такі слова керманич маршрутки посмів сказати матері Сергія Цепуха з Видерти, який минулого року загинув на Донбасі, захищаючи Україну.
Таке хамство, черствість водія, а також байдужість пасажирів, які не відреагували на це ніяким чином, прикро вражають та спантеличують. А ситуація, яку описала мама загиблого бійця, м’яко кажучи, викликає обурення. У понеділок, 16 вересня, Галина Іванівна їхала у районну лікарню. Як завжди, вона ввічливо привіталася, зайшла у транспорт ранкового рейсу, показала водієві посвідчення сім’ї загиблого, сказала, що вона мама, але у відповідь від водія зненацька почула: «Виходь!» Спантеличена жінка запитала: «Куди?» Тоді чоловік знову: «Плати!» Галина Іванівна раніше завжди їздила безкоштовно, оскільки має на це право, а тому поцікавилася: «А чого це я повинна платити?» Водій зазначив, що на безкоштовний проїзд мають право лише учасники бойових дій.
— То хіба за ніч щось змінилося, — зазначила мати, яка ще вчора їхала безкоштовно.
— Виходь, або вийду я! — водій знову кинув репліку пасажирці.
— Будь ласка, — стримано мовила Галина Іванівна.
Керманич вийшов з іншого боку автобуса і почав гукати на людей, щоб ті виходили із переповненого транспортного засобу. Кілька осіб вийшло і він знову на жінку:
— Виходь!
— Не вийду!
— Вийдеш!
Такий конфлікт, зі слів Галини Цепух, спровокував водій за якихось 12 гривень (саме стільки коштує проїзд у автобусі з Видерти до Каменя-Каширського) та ще й безпідставно. Адже коли він зателефонував, на думку жінки, на автостанцію, то з’ясував для себе, що вона дійсно може їхати безкоштовно. Лише після цього автобус рушив з місця, але керманич продовжив ображати маму загиблого Героя. Вона звернула увагу водія, що варто було б вибачитися перед нею. Він же натомість грубо та хамовито висловився, мовляв, що ти ще хочеш, тож везу. А коли жінка, побачивши в автобусі контакти перевізника, вирішила їх записати, водій, не стримуючи гніву, видав: «Я тебе зараз попишу. Ще тебе в грамотку впишуть». Ці слова глибоко ранили і без того згорьоване серце матері, пронизане болем від втрати дитини. Жінка відповіла: «У мене син вписаний в «грамотку», який загинув за таких, як Ви».
І після цих слів водій, якого, як з’ясувалося, було звати Руслан, не заспокоївся. «Що ти мені нерви мотаєш! Я зараз можу в’їхати в рів! будеш ти винна!», — не вмовкав він. «Тоді треба ставити питання про те, щоб нервові люди не возили людей», — відповіла жінка.
Як не прикро, але навіть тоді ніхто в автобусі не вступився за матір загиблого Героя. Таку байдужість людей неможливо зрозуміти. Неможливо зрозуміти водія, який продовжував неадекватно поводитися, хамити Галині Цепух, аж поки вона не вийшла з автобуса. Галина Іванівна зійшла біля старого військкомату у Камені-Каширському і порекомендувала водієві переглянути погляди на життя. «Частіше повертайте голову сюди», — показала вона на ікони, що висіли в автобусі.
Дивно якось, але вже 5 років на сході України триває збройний конфлікт, а наші краяни так і не усвідомили, що це війна у нашій країні, на нашій Батьківщині і гинуть у ній наші сини. Замість того, щоб сказати таким ось матерям велике спасибі, їх ображають, потурають ось таким хамам своїм мовчанням.
Згодом, як розповіла журналістам «Полісся» Галина Цепух, водій спробував вибачитися перед нею, втім щирого розкаяння не продемонстрував. «Вибачення цього чоловіка прозвучало, як пропозиція випити «по сто грам»», — зауважила скривджена жінка.
Боляче таке слухати матері, у котрої постійно перед очима фото, на якому син із простреленою головою, закривавленим обличчям та з напівзаплющеними очима, матері, котра чи не щодня виплакує свої очі біля могили рідної дитини, матері, якій на пам’ять про сина залишився лише прапор України, за яку він загинув.
Вона й досі задається питанням, чому ж тоді у автобусі ніхто не вступився за неї, не закрив рот водієві-грубіяну. Адже ж міг би. Міг би хтось узяти і стрепехнути його та сказати: «Перед тобою Мама, яка поховала сина, котрий захищав нас!».
Так, її син – Герой. А вона ще більша Героїня, бо виховала патріота. Тому ми не маємо права її, як і інших батьків Героїв, ображати. Галино Іванівно, Ви – велика Мати, як і Україна! Хай береже Вас Бог! Вибачте нас за таких от невігласів.
До речі, неврівноважений водій-грубіян уже написав заяву на звільнення. Про це журналістам «Полісся» повідомив власник маршруту. Він, зокрема, зазначив: «Ображати матерів Героїв – немислимо. У нас в районі 9 сімей загиблих. Їх уже можна навіть в обличчя знати».
Тетяна ПРИХОДЬКО.
